Перейти до вмісту

ТЕС Cocal II

Координати: 22°32′2″ пд. ш. 51°30′23″ зх. д. / 22.53389° пд. ш. 51.50639° зх. д. / -22.53389; -51.50639
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТЕС Cocal II
22°32′02″ пд. ш. 51°30′23″ зх. д. / 22.53388889° пд. ш. 51.50638889° зх. д. / -22.53388889; -51.50638889
Країна Бразилія
РозташуванняБразилія Бразилія штат Сан-Паулу
Введення в експлуатацію2006 (турбогенератор 1), 2010 (турбогенератор 2), 2014 (турбогенератор 3), 2021 (установки з двигунами внутрішнього згоряння, план)
Вид паливабагаса (турбогенератори 1 – 3), біогаз (установки з двигунами внутрішнього згоряння, план)
Котельні агрегати1 HPB Energia (разом з турбогенератором 3)
Турбіни3 парові (турбогенератори 1 – 3), 4 установки Innio Jenbacher (установки з двигунами внутрішнього згоряння, план)
Встановлена електрична
потужність
131 (турбогенератори 1 – 3), 5 (установки з двигунами внутрішнього згоряння, план)
Материнська компаніяCocal Comércio e Indústria Canaã Açúcar e Álcool
ідентифікатори і посилання
ТЕС Cocal II. Карта розташування: Бразилія
ТЕС Cocal II
ТЕС Cocal II
Мапа

22°32′2″ пд. ш. 51°30′23″ зх. д. / 22.53389° пд. ш. 51.50639° зх. д. / -22.53389; -51.50639{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕС Cocal II — теплова електростанція у бразильському штаті Сан-Паулу, якою доповнили комплекс заводу з виробництва цукру та етанолу компанії Cocal Comércio e Indústria Canaã Açúcar e Álcool.

На майданчику заводу послідовно запустили кілька парових турбін, при цьому у 2006 та 2010 роках стали до ладу агрегати потужністю по 40 МВт, які в 2014-му доповнили турбіною з показником 51,3 МВт. Вони живляться від парових котлів, де спалюють багасу – жом цукрової тростини.

Можливо також відзначити, що за первісним проектом планувалось оснастити станцію чотирма паровими турбінами, проте станом на початок 2020-х четверта так і не була встановлена.

В той же час, станом на початок 2021-го велись роботи по монтажу чотирьох генераторних установок на основі двигунів внутрішнього згоряння Innio Jenbacher загальною потужністю 5 МВт, які мали стати до роботи у другій половині року. Вони працюватимуть на біогазі, котрий продукуватимуть шляхом зброжування відходів виробництва.

Видача надлишків продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 138 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ministro inaugura termelétrica da Cocal II. www.paraguacity.com (pt-br) . Процитовано 11 квітня 2021.
  2. BNamericas - Government authorizes Cocal II plant to boos... BNamericas.com. Процитовано 11 квітня 2021.
  3. UTE Cocal II inicia testes de 40 MW - Blog do GESEL- Grupo de Estudos do Setor Elétrico - UFRJ. www.nuca.ie.ufrj.br. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021. [Архівовано 2021-04-11 у Wayback Machine.]
  4. Casos | Hpb. www.hpb.com.br. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021. [Архівовано 2021-04-11 у Wayback Machine.]
  5. 12 usinas inauguraram nova potência para gerar energia com bagaço em 2014 | novaCana.com. www.novacana.com. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021. [Архівовано 2021-04-11 у Wayback Machine.]
  6. SECRETARIA DE INFRAESTRUTURA E MEIO AMBIENTE Grupo de Informações e Estatísticas Série Informações Energéticas, 005 (PDF).
  7. Cocal recebe motogeradores para usina a biogás de 5 MW. Energia Hoje (pt-BR) . 30 березня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.