ТЕС Norte Fluminense
22°18′21″ пд. ш. 41°52′54″ зх. д. / 22.3057° пд. ш. 41.8816° зх. д. | ||||
Країна | Бразилія | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Бразилія штат Ріо-де-Жанейро | |||
Введення в експлуатацію | 2003 – 2004 | |||
Вид палива | природний газ | |||
Водозабір | Макае | |||
Енергоблоки | 1х780 | |||
Котельні агрегати | 3 котла-утилізатора Nooter | |||
Турбіни | 3 газові Siemens-Westinghouse W501FD (SGT6-5000F) + 1 парова Siemens-Westinghouse | |||
Електрогенератори | 4 Siemens | |||
Встановлена електрична потужність | 780 | |||
Материнська компанія | Electricité de France | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
22°18′21″ пд. ш. 41°52′54″ зх. д. / 22.30583° пд. ш. 41.88167° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Norte Fluminense — теплова електростанція у бразильському штаті Ріо-де-Жанейро.
Станція має один енергоблок, споруджений за технологією комбінованого парогазового циклу. В 2003-му стали до ладу три газові турбіни потужністю по 180 МВт, які через відповідну кількість котлів-утилізаторів живлять одну парову турбіну з показником 240 МВт, яку запустили в 2004-му.
Для охолодження використовують воду із річки Макае.
Як паливо ТЕС споживає природний газ, котрий надходить по газопроводу Gasduc.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 345 кВ.
Проект спорудження ТЕС реалізувала французька енергетична корпорація Electricité de France (EDF).[1]
В 2021 році EDF отримала екологічний дозвіл на спорудження ТЕС Norte Fluminense 2 потужністю 1713 МВт.[2][3]
Можливо також відзначити, що біч-о-біч з майданчиком станції Norte Fluminense знаходиться ТЕС Макае.
- ↑ Norte Fluminense CCGT Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Ibama autoriza construção da UTE Norte Fluminense 2. Petróleo Hoje (pt-BR) . 8 січня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ UTE Norte Fluminense 2 – EDF Norte Fluminense. edfnortefluminense.com.br. Процитовано 27 березня 2021.