ТЕЦ Гдиня-3
54°33′12″ пн. ш. 18°28′49″ сх. д. / 54.553333° пн. ш. 18.480278° сх. д. | ||||
Країна | Республіка Польща | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Польща, Гдиня | |||
Введення в експлуатацію | 1980, 1990 (блоки ВС-50), 1974—1978 (водогрійні котли) | |||
Вид палива | вугілля (блоки ВС-50), вугілля, мазут (водогрійні котли) | |||
Енергоблоки | 2х55 | |||
Котельні агрегати | парові OP-230 (блоки ВС-50) | |||
Турбіни | 1 Zamech 13UP55 | |||
Встановлена електрична потужність | 110 | |||
Встановлена теплова потужність | 462 (з водогрійними котлами) | |||
Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год | 389 | |||
Материнська компанія | PGE | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕЦ Гдиня-3 (ЕС-3) — теплоелектроцентраль, котра опалює однойменне місто на півночі Польщі.
В 1936-му в Гдині стала до ладу перша електростанція, яку в 1942-му, під час німецької окупації, доповнили другою ТЕС. Вони пропрацювали більш ніж півстоліття й були виведені з експлуатації в 1996 та 1997 роках відповідно. На той час у місті вже діяла ТЕЦ Гдиня-3, що почала роботу в 1974-му як котельня на мазуті з двома паровими котлами OO-70 потужністю по 47 МВт виробництва компанії Fakop (Сосновець). Наступного року їх доповнили двома водогрійними котлами PTWM-50 потужністю по 58 МВт радянського виробництва (так само розрахованими на мазут), а в 1978-му став до ладу вугільний водогрійний котел WP-120 з показником 140 МВт, постачений компанією Rafako (Рацибуж).
У 1980-му майданчик Гдиня-3 перетворили на теплоелектроцентраль, яка мала блок типу BC-50 з вугільним котлом ОР-230 виробництва Rafako та турбіною 13UP55 номінальною потужністю 55 МВт, що надійшла від Zamech (Ельблонг). У 1990-му ТЕЦ доповнили другим таким же блоком, після чого її електрична й теплова потужність досягли 110 МВт та 547 МВт відповідно.
Станом на середину 2010-х один з котлів PTWM-50 вже був виведений з експлуатації, а у 2019-му теплова потужність станції зменшилась ще більше та дорівнювала 462 МВт[1][2][3].
- ↑ UCHWAŁA NR RADY MIASTA GDYNI z dnia . 2016 r. w sprawie: przyjęcia „Założeń do planu zaopatrzenia w ciepło, energię elektryczną i paliwa gazowe dla obszaru miasta Gdyni na lata 2015÷2035” (PDF).
- ↑ KOTŁY - KRAJ. ELEKTROWNIE ZAWODOWE ELEKTROCIEPŁOWNIE I CIEPŁOWNIE.
- ↑ S.A, PGE Systemy. PGE Energia Ciepła Oddział Wybrzeże. pgeenergiaciepla.pl (pl-PL) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 12 травня 2020. [Архівовано 2020-10-01 у Wayback Machine.]