Координати: 54°33′11.998800100007″ пн. ш. 18°28′49.000800099994″ сх. д. / 54.55333° пн. ш. 18.48028° сх. д. / 54.55333; 18.48028

ТЕЦ Гдиня-3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕЦ Гдиня-3
54°33′11.998800100007″ пн. ш. 18°28′49.000800099994″ сх. д. / 54.55333° пн. ш. 18.48028° сх. д. / 54.55333; 18.48028
Країна Республіка Польща
РозташуванняПольща Польща, Гдиня
Введення в експлуатацію1980, 1990 (блоки ВС-50), 1974—1978 (водогрійні котли)
Вид паливавугілля (блоки ВС-50), вугілля, мазут (водогрійні котли)
Енергоблоки2х55
Котельні агрегатипарові OP-230 (блоки ВС-50)
Турбіни1 Zamech 13UP55
Встановлена електрична
потужність
110
Встановлена теплова
потужність
462 (з водогрійними котлами)
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт·год
389
Материнська компаніяPGE
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Гдиня-3. Карта розташування: Польща
ТЕЦ Гдиня-3
ТЕЦ Гдиня-3
Мапа

ТЕЦ Гдиня-3 (ЕС-3) — теплоелектроцентраль, котра опалює однойменне місто на півночі Польщі.

В 1936-му в Гдині стала до ладу перша електростанція, яку в 1942-му, під час німецької окупації, доповнили другою ТЕС. Вони пропрацювали більш ніж півстоліття й були виведені з експлуатації в 1996 та 1997 роках відповідно. На той час у місті вже діяла ТЕЦ Гдиня-3, що почала роботу в 1974-му як котельня на мазуті з двома паровими котлами OO-70 потужністю по 47 МВт виробництва компанії Fakop (Сосновець). Наступного року їх доповнили двома водогрійними котлами PTWM-50 потужністю по 58 МВт радянського виробництва (так само розрахованими на мазут), а в 1978-му став до ладу вугільний водогрійний котел WP-120 з показником 140 МВт, постачений компанією Rafako (Рацибуж).

У 1980-му майданчик Гдиня-3 перетворили на теплоелектроцентраль, яка мала блок типу BC-50 з вугільним котлом ОР-230 виробництва Rafako та турбіною 13UP55 номінальною потужністю 55 МВт, що надійшла від Zamech (Ельблонг). У 1990-му ТЕЦ доповнили другим таким же блоком, після чого її електрична й теплова потужність досягли 110 МВт та 547 МВт відповідно.

Станом на середину 2010-х один з котлів PTWM-50 вже був виведений з експлуатації, а у 2019-му теплова потужність станції зменшилась ще більше та дорівнювала 462 МВт[1][2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. UCHWAŁA NR RADY MIASTA GDYNI z dnia . 2016 r. w sprawie: przyjęcia „Założeń do planu zaopatrzenia w ciepło, energię elektryczną i paliwa gazowe dla obszaru miasta Gdyni na lata 2015÷2035” (PDF).
  2. KOTŁY - KRAJ. ELEKTROWNIE ZAWODOWE ELEKTROCIEPŁOWNIE I CIEPŁOWNIE.
  3. S.A, PGE Systemy. PGE Energia Ciepła Oddział Wybrzeże. pgeenergiaciepla.pl (pl-PL) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 12 травня 2020.