ТЕЦ Любін
51°25′54.998400100005″ пн. ш. 16°9′21.999600099997″ сх. д. / 51.43194° пн. ш. 16.15611° сх. д. | ||||
Країна | Республіка Польща | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Польща, Любін | |||
Введення в експлуатацію | 1973, 1976 | |||
Вид палива | вугілля | |||
Енергоблоки | 1х10,4 + 1х10,5 | |||
Котельні агрегати | 3 парові OR-32, 2 водогрійні Rafako WLM-25 | |||
Турбіни | 2 парові Jugoturbina | |||
Електрогенератори | 2 Dolmel | |||
Встановлена електрична потужність | 20,9 | |||
Встановлена теплова потужність | 144 | |||
Материнська компанія | Energetyka Sp. z o.o. | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
51°25′55″ пн. ш. 16°9′22″ сх. д. / 51.43194° пн. ш. 16.15611° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕЦ Любін (ЕС-1) — теплоелектроцентраль у однойменному місті на південному заході Польщі.
В 1968 році для обслуговування мідної копальні у Любіні стала до ладу котельня, обладнана двома вугільними водогрійними котлами рацибузької компанії Rafako типу WR-29 потужністю по 36 МВт. У 1978-му той же виробник додатково змонтував два водогрійні котли WP-81.
Крім того, в 1968—1976 роках на майданчику запустили не менше 5 парових вугільних котлів OR-32, чотири з яких постачила Rafako та не менше одного котлобудівна компанія Fakop із Сосновця. Вони, зокрема, живили запущені в 1973-му та 1976-му дві парові турбіни виробництва Jugoturbina потужністю 10,4 МВт та 10,5 МВт, сполучені з генераторами вроцлавського заводу Dolmel.
Станом на середину 2010-х ТЕЦ діє відокремлено від шахти та має теплову потужність 144 МВт, що забезпечується трьома котлами OR-32 та двома модернізованими водогрійними WLM-25.
Для видалення продуктів згоряння на станції звели три димарі висотою по 80 метрів.[1][2][3]
- ↑ Systemy ciepłownicze. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Produkcja ciepła.
- ↑ COMPLEX Copper Mine - RAFAKO - EPC, power generation, oil & gas. www.rafako.com.pl. Процитовано 23 травня 2020.