ТЕЦ Мінас
| 0°44′44″ пн. ш. 101°27′50″ сх. д. / 0.74555556° пн. ш. 101.46388889° сх. д. | ||||
| Країна |  Індонезія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Індонезія | |||
| Введення в експлуатацію | не пізніше середини 1990-х років | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 5х13 + 3х20 + 3х33 | |||
| Котельні агрегати | 11 котлів-утилізаторів | |||
| Турбіни | 5 газових + 3 газові General Electric MS5001PA + 3 газові General Electric MS6001B | |||
| Встановлена електрична потужність | 224 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Мінас | ||||
 | ||||
0°44′44″ пн. ш. 101°27′50″ сх. д. / 0.74556° пн. ш. 101.46389° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕЦ Мінас — теплова електростанція на індонезійському острові Суматра.
У 1980-х роках компанія Caltex Pacific Indonesia (дочірня структура енергетичного гіганту Chevron) розгорнула у центральній частині Суматри масштабний проект із розробки покладів важкої нафти, для збільшення текучості якої застосували розігрівання парою. Останню могли виробляти як спеціальними парогенераторами, так і за допомогою теплоелектроцентралей, котрі також забезпечували потреби промислів у електроенергії.[1]
Головним родовищем проекту було Дурі (тут звели ТЕЦ Дурі, ТЕЦ Дурі-Центр, ТЕЦ Дурі-Північ), проте він також охопив родовище Мінас. На останньому спорудили власну теплоелектроцентраль, яка у підсумку отримала 11 газових турбін сукупною потужністю 224 МВт:
- 5 турбін потужністю по 13 МВт;
- 3 турбіни General Electric типу MS5001PA з показниками по 20 МВт;
- 3 турбіни General Electric типу MS6001B потужністю по 33 МВт (перша з них стала до ладу в 1994 році).[2][3]
Відпрацьовані турбінами гази потрапляють до котлів-утилізаторів, які виробляють необхідну для виробничого процесу пару.
Як засвідчують дані геоінформаційних систем, станом на початок 2020-х на майданчику станції все так же знаходилось 11 газотурбінних комплектів. Втім, фактична потужність об'єкту складала значно менше від зазначеного вище максимального показника — в 2021 році сукупний показник ТЕЦ Мінас та ТЕЦ Дурі-Центр (номінал 100 МВт) рахували лише як 130 МВт (можливо відзначити, що наразі основний внесок у забезпечення промислів робить введена останньою ТЕЦ Дурі-Північ).[4]
Наразі ТЕЦ Мінас використовує природний газ, який подали до регіону в 1998 році за допомогою трубопроводу Гріссік – Дурі.
В 2021 році із завершенням терміну дії концесії, укладеної з іноземним інвестором, управління станцією перейшло до індонезійської державної нафтогазової корпорації PT Pertamina.
- ↑ Priatmoko, B. Tri; Ismail, Amri; Suparni (1995). Increased Gas Turbine Thermal Efficiency Through Waste Heat Utilization: Abstract (амер.). с. 595—595. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Yuwono Wicaksono _040403089 (PDF).
- ↑ Analisis Aktual Efisiensi Turbin Gas Type MS5001PA Herman Iswanto, Asral Asral.
- ↑ PLN Resmi Mulai Alirkan Listrik ke Blok Rokan. Bisnis.com (індонез.). 9 серпня 2021. Процитовано 26 грудня 2022.