ТЕЦ Хожув
 | ||||
| 50°18′29.401200099991″ пн. ш. 18°58′10.4988001″ сх. д. / 50.30817° пн. ш. 18.96958° сх. д. | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Польща, Хожув | |||
| Введення в експлуатацію | 1898 | |||
| Модернізація | 2003 | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Енергоблоки | 2х113 | |||
| Котельні агрегати | парові Foster Wheeler 420-13,9/540/230 | |||
| Турбіни | Siemens EHNK90/5.0 | |||
| Електрогенератори | Siemens | |||
| Встановлена електрична потужність | 226 | |||
| Встановлена теплова потужність | 360 (з урахування водогрійного обладнання до 500 МВт) | |||
| Материнська компанія | CEZ | |||
| Сайт | cezpolska.pl/pl/cez-w-polsce/ec-elcho-s-a.html | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Хожув | ||||
 | ||||
 ТЕЦ Хожув у Вікісховищі | ||||
ТЕЦ Хожув — теплоелектроцентраль у однойменному місті на півдні Польщі.
Виробництво електричної енергії у Хожуві розпочали ще в 1898 році, коли компанія AEG запустила тут станцію потужністю 0,84 МВт. В наступні кілька десятиліть зростання попиту, зокрема, для покриття потреб азотного заводу, призвело до багаторазового нарощування потужності ТЕС, котра напередодні Другої світової війни досягла 76 МВт.
В 1938-му розпочали велику модернізацію, продовжену в часи німецької окупації. У результаті заміни старого обладнання потужність станції досягла 121 МВт. В 1950—1953 роках відбувся черговий етап розширення, під час якого потужність об'єкта довели до 208 МВт, що на короткий час зробило його найбільшим в країні.
Втім, невдовзі почалось спорудження великих теплових електростанцій, тоді як ТЕС у Хожуві в 1960-х пристосували для виконання функцій теплоелектроцентралі. Після вводу у 1976-му та 1979-му двох вугільних водогрійних котлів WP-120 потужністю по 140 МВт, постачених компанією Rafako із Ратибора, теплова потужність станції зросла до 490 МВт. Таким саме цей показник залишався і на кінець 1990-х, при цьому електрична потужність внаслідок виведення застарілого обладнання зменшилась вже до 64 МВт.[1][2]
В 2002-му на майданчику на заміну існуючим генераторним потужностям ввели в експлуатацію два котли Foster Wheeler 420-13,9/540/230 із циркулюючим киплячим шаром, розраховані на спалювання низькокалорійного вугілля з високим вмістом сірки. Вони живлять дві парові турбіни Siemens EHNK90/5.0 потужністю по 113 МВт, крім того, кожен з цих блоків здатен продукувати 180 МВт теплової енергії.[3][4][5]
В 1970-х для обслуговування ТЕЦ спорудили два димарі висотою 170 та 86 метрів. Після модернізації початку 2000-х вони були розібрані, а нові блоки обслуговує власний димар висотою 105 метрів.[6]
- ↑ Władysław Wilgusiewicz ENERGETYCY KRESOWIACY NA ŚLĄSKU (PDF).
- ↑ Elektrociepłownia CHORZÓW - RAFAKO - EPC, energetyka, branża ropy i gazu. www.rafako.com.pl. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ www.fg.cz, 2020, FG Forrest, a s. Profil. CEZ Polska (пол.). Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ www.fg.cz, 2020, FG Forrest, a s. Dane techniczne. CEZ Polska (пол.). Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Proekologiczna kogeneracja polsko-amerykañska elektrociep³ownia w Chorzowie (PDF).
- ↑ Chorzów - komin elektrociepłowni Elcho (105 m) - Strażnicy Czasu. www.straznicyczasu.pl. Процитовано 19 травня 2020.