Таволга Дуґласа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Таволга Дуґласа

У безпеці  (NatureServe)[1]
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Таволга (Spiraea)
Вид:
S. douglasii
Біноміальна назва
Spiraea douglasii
Синоніми[2]
  • Drimopogon douglasii (Hook.) B.D.Jacks.
  • Drimopogon menziesii (Hook.) B.D.Jacks.
  • Spiraea fulvescens auct.

Таволга Дуґласа[3] (Spiraea douglasii) — це вид квіткових рослин родини трояндових, яка походить із західної частини Північної Америки.

Таволга Дуґласа — це густий кущ, що росте 1—2 м заввишки з кореневищ, утворюючи густі зарості по берегах річок[4].

Довжина зазубрених по всій довжині листків становить 2,5—10 см. Вони розташовані почергово, а нижня сторона білувата з помітними жилками.

Великі скупчення дрібних насичено-рожевих квітів утворюють колоноподібні багатощитки на початку літа, які пізніше темніють і зберігаються в такому стані через зиму. Насінина завдовжки 2 мм, розносяться тваринами і сильними вітрами.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рослина поширена всюди по західній частині Північної Америки від Аляски через південно-західну Канаду та північний захід узбережжя Тихого океану. Вона розповсюдилася в багатьох інших місцях як інвазивний вид. Була завезена до Європи ще в 1803 році, і вважається особливо інвазивною в Данії та Латвії[5]. Вона також зустрічається у Франції, Ірландії, Словенії, Швеції, Великій Британії, Бельгії, Німеччини та Польщі[6][7][8].

Зустрічається найчастіше в прибережних типах місцезростань, таких як болота, береги струмків, торфовища та мулисті рівнини[4]. Найкраще росте на вологих або напіввологих ґрунтах з хорошим дренажем. Вона добре пристосовується до різних типів ґрунтів, а також гравійних субстратів.

Таволга не витримує затінення, тому росте в основному на відкритих болотах серед осоки, хвощів, на чорничниках серед іншої болотяної флори[4], а також у серійних угрупованнях[9].

Екологія

[ред. | ред. код]

Листя таволги випадково споживають чорнохвості олені, але воно не дуже приємне худобі, і вони їдять його лише зрідка[9]. Квіти дають нектар для колібрі, а малі птахи їдять насіння, яке доступне взимку, коли іншої їжі обмаль[10].

Таволга є середовищем для гніздування таких птахів, як овад болотяний, і є компонентом середовища проживання ведмедів ґрізлі [9].

Вона помірно вогнестійка, оскільки багато боліт в її рідному ареалі історично висихали до середини літа та були сприйнятливими до пожеж. Якщо надземна частина рослини знищена і відмирає, вона все ж може прорости від основи стебла або кореневища після лісової пожежі[9].

Вона може гібридизуватися зі S. betulifolia, утворюючи спірею пірамідну (S. x pyramidata Greene)[9].

Будучи інвазивним видом, таволга Дуґласа зменшує біорізноманіття в місцях поширення поза природним ареалом, колонізуючи водно-болотяні угіддя густими монокультурними заростями на шкоду іншим рослинам[6][7][8].

Використання

[ред. | ред. код]

Корінні американці використовували рослину для виготовлення віників і підвішування морепродуктів над вогнищем[11].

Рослина використовується як декоративна в ландшафтному дизайні, де краще росте на сонячних, вологих місцях. Спірея рекомендована для проєктів відновлення прибережної рослинності на північному заході Тихого океану, оскільки вона витривала і швидко займає територію[9].

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Spiraea Douglasii. NatureServe Explorer. NatureServe. Процитовано 7 травня 2021.
  2. The Plant List: A Working List of All Plant Species. Процитовано 3 червня 2014.
  3. Spiraea douglasii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. а б в US Forest Service Fire Ecology
  5. EPPO Global Database. gd.eppo.int. Процитовано 6 травня 2021.
  6. а б Spiraea douglasii. AlterIAS. Процитовано 16 February 2017.
  7. а б Weber, Ewald; Gut, Daniel (December 2004). Assessing the risk of potentially invasive plant species in central Europe. Journal for Nature Conservation. 12 (3): 171—179. doi:10.1016/j.jnc.2004.04.002.
  8. а б Invasive Alien Species in Belgium: Spiraea douglasii. ias.biodiversity.be. Процитовано 6 травня 2021.
  9. а б в г д е Spiraea douglasii. www.fs.fed.us. Процитовано 6 травня 2021.
  10. Spirea/Hardhack - The North Creek Wetland - UW Bothell. www.uwb.edu. Процитовано 7 травня 2021.
  11. Spiraea douglasii.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таволга Дуґласа