Тадас Іванаускас

Тадас Іванаускас
лит. Tadas Ivanauskas
Ім'я при народженні	пол. Tadeusz Iwanowski
Народився	16 грудня 1882(1882-12-16)  Q21029260?, Лідський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер	1 червня 1970(1970-06-01) (87 років)  Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Tabariškiai cemeteryd
Країна	Російська імперія  Литва  СРСР
Національність	Литва
Діяльність	зоолог, орнітолог, викладач університету, біолог
Alma mater	Сорбонна Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь	зоологія
Заклад	Вільнюський університет Університет Вітовта Великого
Вчене звання	академік АН Литовської РСР
Рід	House of Iwanowskid
Батько	Леонард Івановський
Мати	Q117303499?
Брати, сестри	Helena Skinderd Єжи Івановський Вацлав Івановський
Діти	George Iwanowskid
Нагороди
Тадас Іванаускас у Вікісховищі

Тадас Іванаускас (лит. Tadas Ivanauskas, пол. Tadeusz Iwanowski, нар. 16 грудня 1882, Лебідка, Віленська губернія, Російська імперія — пом. 1 червня 1970, Каунас, Литовська РСР, СРСР) — видатний литовський зоолог та біолог, один із засновників Університету Вітовта Великого.

Біографія

Народився Іванаускас в селі Лебідка, Віленської губернії, тепер Білорусь 1882 року. 1901 року закінчив гімназію у Варшаві та переїхав до Санкт-Петербурга, де продовжив навчання в Першій Санкт-Петербурзькій гімназії. 1903 року почав вивчати природничі науки в Санкт-Петербурзькому університеті. Там він зустрів багато литовських студентів та вивчив з ними литовську мову, яку до того не знав.

1905 року переїхав до Парижу, де вчився в Сорбонні на природничо-історичному факультеті. 1909 року закінчив Сорбонну та знову поступив до Санкт-Петербурзького університету, так як Російська імперія не визнавала міжнародних дипломів. 1910 року він остаточно закінчив навчання в університеті. Під час навчання він був активним учасником Литовського товариства студентів та став його керівником.

1910 року заснував в Санкт-Петербурзі лабораторію Зоотом, яка готувала різноманітні бологічні, ботанічні, анатомічні та мінеральні пристрої. В літній період Іванаускас подорожував Литвою, збираючи матеріали для цього. З 1914 по 1917 рік брав участь в наукових експедиціях на північ Росії та Норвегії. 1918 року повернувся до Литви та разом з дружиною Гоноратою відкрили Литовську школу.

1920 року переїхав до Каунасу та працював радником в Міністерстві сільського господарства Литви та допомагав організовувати навчальні курси, які згодом переросли у створення Університету Литви. Разом з Константінасом Регелісом заснував Каунаський ботанічний сад в 1923 році, разом з дружиною започаткував Національний день птахів та День посадки дерев.

З 1922 по 1940 рік працював професором Університету Литви, а з 1929 року очолював кафедру зоології. Після перерви у зв'язку з війною, він повернувся на цю посаду в 1944 році та пропрацював до 1956 року. Одночасно, з 1954 до 1970 року він працював професором в Каунаському медичному університеті.

Іванаускас також відомий тим, що відкрив одну з перших в Європі станцій кільцювання птахів в 1929 році, заснував Зоологічний музей в 1918 році, Каунаський ботанічний сад в 1923 році у Венте, Каунаський зоопарк в 1938 році тощо. З його ініціативи в 1937 році було відкрито Природний заповідник Кувінтас.

Він видав більше 37 книг та брошур, найбільш відома з яких — «Птахи Литви». З 1941 року академік АН Литовської РСР.

У Тадаса було ще три брати. Проте, ніхто з них себе не вважав литовцем. Єжи та Станіслав Івановські обрали польське громадянство, а Вацлав — вибрав Білорусь.

Помер Іванаускав 1970 року в Каунасі.

1980 року в Каунаському зоопарку було встановлено бюст Іванаускаса.