Перейти до вмісту

Тадеуш Мошинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тадеуш Мошинський
Сенатор ІІІ каденції (ІІ РП)
16 січня 1930 р. — 10 липня 1935 р.
Попередник: Міхал Виростек
 
Народження: 1878
Смерть: 1940
Київ, Українська РСР, СРСР
Причина смерті: розстріл
Поховання: Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Країна:  Польська Республіка
Партія: Безпартійний блок співпраці з урядом
Нагороди:
золотий хрест Заслуги

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Тадеуш Мошинський (1878 р.н., пом. 1940 р.) — польський юрист, адвокат, суддя, нотаріус, сенатор третього терміну повноважень, жертва Катинської розправи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Він був сином Густава. У 1896 році закінчив гімназію в Золочові[1]. Закінчив юридичний факультет. До 1919 р. працював адвокатом у Петрикові на Прип'яті. З 1922 по 1923 рік був суддею в Пінську, а згодом керував нотаріальною конторою в цьому місті та в Луцьку. Був обраний сенатором під час 3-го терміну Сенату Республіки Польща (1930—1935) за списком № 1 (ББСУ) у Поліському воєводстві після того, як Міхал Виростек подав у відставку. Присягу склав 16 січня 1935 року.

Після початку Другої світової війни та агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 р. заарештований органами НКВС у Луцьку. Перебував у в'язниці НКВС у Перемишлі, згодом у Львові. Його ім'я було в т. зв Українському катинському списку, опублікованому в 1994 році (занесений до експортного списку 43/1-13 за номером 2013)[2][3]. Похований на Польському військовому кладовищі в Києві — Биківні, відкритому у 2012 році.

Дружиною була Габріела, уроджена Запольська-Довнар (померла 1945).

Тадеуша Мошинського вшанували на меморіальній дошці, відкритій 3 липня 1999 року на будівлі Сенату Республіки Польща на честь сенаторів Другої Польської Республіки, які загинули під час Другої світової війни та періоду післявоєнних репресій[4][5].

Ордени та нагороди

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Złoczowie za rok szkolny 1899. Złoczów. 1899. с. 67.
  2. Ukraińska Lista Katyńska (PDF). 1994. с. 63. Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2021.
  3. Sławomir Kalbarczyk: Ukraińska i białoruska lista katyńska [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.], [w:] Nasz Dziennik, 29 kwietnia 2011, Nr 99 (4030)
  4. Odsłonięcie tablicy pamiątkowej.
  5. Tablica Pamięci.
  6. M.P. z 1933 r. nr 259, poz. 278 «za zasługi na polu pracy społecznej».

Бібліографія

[ред. | ред. код]