Тайліх Ярослав Володимирович
| Тайліх Ярослав Володимирович | |
|---|---|
 Перший прямий ефір. Зліва направо: Віктор Голод, Ярослав Тайліх, Ярослав Гнесь, Василь Свищук | |
| 9-ий голова виконкому міськради Івано-Франківська | |
| 4 березня 1990 — 25 червня 1994 | |
| Наступник | Борович Богдан Карлович |
| Народився | 1959 |
| Відомий як | політик |
| Країна | СРСР, Україна і США |
| Політична партія | Фракція «Народний рух України. За перебудову» |
Тайліх Ярослав Володимирович (*1959) — останній, дев'ятий голова виконавчого комітету міської ради Івано-Франківська у 1990–1994 роках.
Був обраний на перших демократичних виборах сесії міської ради. За Ярослава Тайліха 4 березня 1990 року проголосували 114 із 150 депутатів. На той час 31-річний аспірант інституту «Нафти і газу» — наймолодший[джерело?] мер України. У міській раді входив у фракцію «Народний рух України. За перебудову», яка налічувала 44 депутати.
При Тайліху були розпочаті такі перші проекти, як День міста, відбувалися мистецькі імпрези, були знесені пам'ятники Леніну, перейменовані вулиці, відкрита перша українська гімназія. За часів його головування музеї та склади знову стали соборами, було відкрито багато церков.
На виборах 1994 р. програв Боровичу Богдану. Невдовзі Тайліх разом з дружиною та трьома доньками виїхав до американського міста Філадельфія. Довгий час працював програмістом у шведсько-американській комп'ютерній фірмі, дружина — в українському банку. Старша донька закінчила Вашингтонський університет з відзнакою. Менші дві доньки-двійнятка закінчили з відзнакою середню школу і теж вступили до університету.
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |