Тайфунник бонінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайфунник бонінський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Рід: Тайфунник (Pterodroma)
Вид: Тайфунник бонінський
Pterodroma hypoleuca
(Salvin, 1888)[2]
Синоніми
Oestrelata hypoleuca
Pterodroma leucoptera hypoleuca
Посилання
Вікісховище: Pterodroma hypoleuca
Віківиди: Pterodroma hypoleuca
ITIS: 174579
МСОП: 22697967
NCBI: 79640
Fossilworks: 186226

Тайфу́нник бонінський[3] (Pterodroma hypoleuca) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[4]. Мешкає в Тихому океані.

Бонінський тайфунник

Бонінський тайфунник — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 30 см, розмах крил 67 см. Верхня частина голови і обличчя навколо очей у нього чорнуваті, лоб і обличчя білі, пера на них мають темні краї, що формують лускоподібний візерунок. Верхня частина тіла сіра, на крилах зверху є темна М-подібна пляма. Нижня частина тіла переважно біла, на верхній частині грудей темний "напівкомір". Нижня сторона крил біла з широкими чорними краями і кінчиками, від згина крила до його центра ідуть широкі темні смуги. Дзьоб чорний, короткий, гачкуватий, лапи рожеві з темними плямами.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Бонінські тайфунники утворюють гніздові колонії на Підвітряних островах[en] у північно-західній частині Гавайського архіпелагу, зокрема на атолах Френч-Фрігейт-Шолс і Лайсан, на острові Лисянського, на атолах Перл і Гермес, Мідвей і Куре, а також на островах Кадзан і Оґасавара (також відмих як Бонін) на півдні Японії. Під час негніздового періоду вони зустрічаються на північному заході Тихого океану, біля берегів Хонсю і Хоккайдо, трапляються також у берегів Сахаліну і Курильських островів.

Бонінські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. На відміну від більшості інших тайфунників, вони, разом зі спорідненими чатамськими тайфунниками, живляться переважно рибою, зокрема з родин міктофових і сокиркових, а також кальмарами з родини Ommastrephidae. Птахи шукають їжу переважно вночі і, вважається, що вони можуть виявляти здобич за люмінісценцією. Гніздування у бонінських окулярників починається в грудні. Птахи гніздяться в норах довжиною 1-3 м, яких риють в піску або в твердому кораловому субстраті, на висоті до 918 м над рівнем моря, зазвичай серед рослинності. В кладці 1 яйце, інкубаційний період триває 50 днів. Пташенята покидають гніздо через 80 днів після илуплення[5].

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, станом на 2004 рік загальна популяція бонінських тайфунників становила приблизно 1 мільйонів птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижаків, зокрема малих і чорних пацюків[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pterodroma hypoleuca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 вересня 2022
  2. Salvin, Osbert (1888). Critical notes on the Procellariidae. Ibis. 5th Series. 6: 351–360 [359].
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 вересня 2022.
  5. Grant, Gilbert; Warham, John; Pettit, Ted; Whittow, Causey (1983). Reproductive Behavior and Vocalizations of the Bonin Petrel (PDF). The Wilson Journal. 95 (4): 522—539.
  6. Seto, Nanette; Conant, Sheila (1996). The Effects of Rat (Rattus rattus) Predation on the Reproductive Success of the Bonin Petrel (Pterodroma hypoleuca) on Midway Atoll. Colonial Waterbirds. 19 (2): 171—185. doi:10.2307/1521854. JSTOR 1521854.

Джерела

[ред. | ред. код]