Тайфунник кермадецький
| Тайфунник кермадецький | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma neglecta (Schlegel, 1863) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procellaria neglecta | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник кермадецький[2] (Pterodroma neglecta) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Тихому океані.
.jpg)
Кермадецький тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35,5-38 см, розмах крил 92 см, вага 509 г. Забарвлення існує у двох морфах. У представників світлої морфи верхня частина голови поцяткована сірими і коричневими плямами, верхня частина тіла у них блідо-попелясто-коричнева, верхня сторона крил чорнувато-коричнева. Нижня частина тіла біла, на грудях з боків у них коричнюваті плями. У представників темної морфи мають повністю чорнувато-буре забарвлення, за винятком невеликих білих плям біля основи дзьоба і на голові з боків. Між цими двома морфами існують кілька проміжних морф. На нижній стороні крил, біля основи махових пер, у кермадецьких тайфунників є помітні білі плями. Райдужки у них карі, дзьоб чорний, лапи білувато-рожеві.
Виділяють два підвиди:[3]
- P. n. neglecta (Schlegel, 1863) — субтропічні води Тихого океану, острови Лорд-Гав, Болс-Пірамід, Норфолк, Кермадек, Тонга, острови Кука, Острал, Туамоту, Піткерн, острів Пасхи;
- P. n. juana Mathews, 1936 — острови Сан-Амбросіо[es] і Сан-Фелікс[en] в архіпелазі Десвентурадас[en] та острів Александра Селькірка[en] в архіпелазі Хуан-Фернандес, а також острів Раунд-Айленд поблизу Маврикія в Індійському океані.
Кермадецькі тайфунники гніздяться на островах в південній частині Тихого океану між 25° і 35° градусами південної широти, зокрема утворюють гніздові колонії на островах Кермадек на північ від Нової Зеландії, на островах архіпелагу Лорд-Гав в Тасмановому морі та на островах Хуан-Фернандес на захід від Чилі. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються переважно між 20° і 35° південної широти, поодинокі птахи іноді перетинають екватор і досягають 28° північної широти. Кермадецькі тайфунники трапляються у західного узбережжя Мексики, Перу і Чилі, на Гавайських островах, в Полінезії, іноді біля східного узбережжя Австралії і на півночі Нової Зеландії.
Кермадецькі тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Утворюють гніздові колонії серед скель. Гніздування відбувається з жовтня по лютий, або з лютого по березень, в залежності від колонії. В кладці 1 яйце, пташенята покидають гніздо через 100-130 днів після вилуплення.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція кермадецьких тайфунників становить від 150 до 200 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих малих пацюків. Зокрема, на острові Гендерсон, де гніздиться 20% світової популяції, успішність гніздування через хижацтво з боку щурів є близькою до нуля.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma neglecta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |