Така її доля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Така її доля
Жанроповідання
АвторЛеся Українка
Моваукраїнська

«Така її доля» — оповідання Лесі Українки, «образок з життя».

Історія написання

[ред. | ред. код]

Датується орієнтовно 1888 роком: не пізніше кінця цього року оповідання було передано до журналу «Зоря»[1]. Автограф не знайдено. Датується орієнтовно 1888 р.: не пізніше кінця цього року оповідання було передано до журн. «Зоря».

Сюжет

[ред. | ред. код]

У оповіданні розповідається про те, як на попрядки до Пріськи Чугаївни прийшла її кума Мотря. Між жінками ведеться розмова про важке життя своїх дочок в невістках.Як вони будуть мучатись зі своїми чоловіками та дітьми , адже діти важкий тягар.

Народні пісні в оповіданні

[ред. | ред. код]

У оповіданні головний персонаж Пріська Чугаїха співає уривки з 2 народних пісень: «Чи ти мене, моя мати, в барвінку купала» та «Дала мене мати далеко від себе[2]».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Зоря», 1889, № 2, стор. 24 — 25
  2. Дала мене мати далеко від себе,
    Наказала не бувати аж сім літ до себе.
    А я, молодая, того не стерпіла,
    Сивенькою зозулею у рік прилетіла…

Література

[ред. | ред. код]
  • Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 9 — 10.

Посилання

[ред. | ред. код]