Талишські гори
| Талишські гори | ||||
 | ||||
|
38°42′ пн. ш. 48°18′ сх. д. / 38.7° пн. ш. 48.3° сх. д. | ||||
| Країна |
 Азербайджан і  Іран | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 1792 м | |||
  Талишські гори Талишські гори (Азербайджан) | ||||
 | ||||
 Талишські гори у Вікісховищі | ||||
Талишські[1][2], Талиські[3], Талишинські гори, Талиш[4] (азерб. Talış dağları, перс. کوههای تالش) — гори на південному сході Кавказу, в Азербайджані, на кордоні з Іраном. Є продовженням гір Малого Кавказу, від якого відокремлені прогинанням, зайнятою нижньою течією р. Аракс. Складаються з трьох подовжніх хребтів: Головного Вододільного пасма, Пештасарського і Буроварського. Переважаюча висота головного пасма 2000—2200 м, найбільша — 2477 м (г. Кюмюркьой).
Гори складені флішовими і вулканогенними товщами з інтрузіями основних порід. Сейсмічність.
На східних схилах гір (до висоти 600 м) субтропічні, вище переважні букові ліси; на головному пасмі — нагірна ксерофітна і гірська лукостепова рослинність.
На території Талиських гір розташована ділянка Гирканського національного парку, утвореного у 2003 році на місці Гирканського державного заповідника, у якому розташовується реліктовий ліс третинного періоду (Flora hyrcana).
На сході Талиські гори відокремлені від Каспійського моря Талиською низовиною, що лежить, як і все каспійське узбережжя, на 28 м нижче рівня світового океану. Малий Кавказ і Талиські гори є сполучною ланкою між Понтійськими горами на півночі Малої Азії і хребтом Ельбурс (переферійне гірське пасмо на півночі Іранського нагір'я).
- ↑ Азербайджанська РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Бєлозоров С. Т., 1971.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Кузик С. П., 2002.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- «Современный толковый словарь» Изд. «Большая Советская Энциклопедия», 1997 г.
- Ш. А. Азизбеков и др., «Геология и вулканизм Талыша», Баку, «Элм», Институт геологии им. И. М. Губкина
- Allenbach P., «Geologie und Petrographie des Damavand und Nordische Elburz (Talisch, Baghrow)», Iran, Mitteil.Geol.Inst.Eidgenossidchen Tech. Hochschule Univ. Zurich, 1966, N. F. 63.
- Гутман М. О., Обзор геологии Талыша Тр. II конф. геолю Закавказья и Туркмении, Азнефтеиздат, вып. XI—XII. — Баку, 1933.
- Якубов Ф. Ф., Геология и нефтеносность Талышского района. Труды геол. совещ. «Азнефть». — Баку, 1947.
- Гроссгейм А. А. В горах Талыша. — М.: Изд. Академии Наук СССР, 1960.