Тапакуло біловолий
| Тапакуло біловолий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Eleoscytalopus indigoticus (Wied, 1831) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Scytalopus indigoticus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тапакуло біловолий[2] (Eleoscytalopus indigoticus) — вид горобцеподібних птахів родини галітових (Rhinocryptidae).
Ендемік Бразилії. Поширений по всій південно-східній Бразилії від Баїї на південь до центральної Парани, східної частини Санта-Катаріни та крайнього північного сходу Ріо-Гранде-ду-Сул. Мешкає в підліску і на узліссях атлантичного лісу до 1500 метрів над рівнем моря.
Дрібний птах, завдовжки 11,5 см. Ноги рожеві. Зверху і з боків птах блакитно-сірий, за оком може бути біла пляма. Горло і половина нижньої частини тіла білі, боки іржаві.
- ↑ BirdLife International (2013). Eleoscytalopus indigoticus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 25 квітня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |