Таранін Віталій Олександрович
| Віталій Таранін Віталій Олександрович Таранін | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 Віталій Таранін після поранення у квітні 2022 року | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 жовтня 1986 м. Красногорівці (з 2020 року - Мар'їнської міської громади) Покровського району на Донеччині | |
| Смерть | 15 квітня 2022 (35 років) м. Маріуполь (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | Таран | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2022 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  МВС України | |
| Рід військ |  Національна гвардія | |
| Формування |  Полк «Азов» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віталій Олександрович Таранін — старший лейтенант, офіцер з фінансових питань окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Віталій Таранін народився в Красногорівці (з 2020 року — Мар'їнської міської громади) Покровського району на Донеччині. З початком війни на сході України разом з родиною 15 червня 2014 року виїхали з рідного міста до Маріуполя.
30 серпня 2014 року приїхав до батальйону «Азов» разом зі своєю матір'ю і майбутньою дружиною як волонтер.
У грудні 2014 року приєднався до лав батальйону «Азов» на посаду водія автороти.
Згодом обійняв посаду начальника фінансів в полку, а дружина Алла працювала діловодом. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій — брав участь у боях за Маріуполь.
13 березня 2022 року в одному з боїв був важко поранений. Його лікували в імпровізованому бункерному шпиталі «Азовсталі»[1].
Загинув 15 квітня 2022 року від скидання трьохтонної бомби на шпиталь заводу «Азовсталь»[2][3].
У загиблого залишилася мама Роллана Бондаренко — ветеранка полку «Азов» та дружина Алла, оборонці Маріуполя. При полку вони одружилися, і в Маріуполі в них народився син (нар. 2019). Дружина Алла загинула 8 травня 2022 року. Росіяни на «Азовсталь» скинули чергову авіабомбу. 4 поверхи бункера, в якому перебувала Алла, провалилися. Син Данило з 24 лютого 2022 року перебував з дідусем Олександром Тараніним (колишнім чоловіком Роллани Бондаренко). Він забрав його з Маріуполя до Полтави, де мешкав зі своєю родиною, а потім переїхав і осів на Івано-Франківщині в селі Саджавка Богородчанського району. Між колишньою дружиною Роландою Бондаренко, яка повернулася з Берліна, та колишнім чоловіком (дідусем хлопчика) розгорнулася боротьба за опікунство[4][5][6].
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [7].
- Медаль «За військову службу Україні»
- Відзнака та почесна грамота Презадента України за участь в АТО (2018 рік)
- ↑ 5 місяців синку...
- ↑ Алла і Віталій Тараніни, бійці полку «Азов». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Коціра, Христина (9 серпня 2022). «Я живу в пеклі»: мама полку «Азов». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ На Прикарпатті за опіку над хлопчиком, чиї батьки загинули на Азовсталі, воюють його бабуся і дідусь. https://kurs.if.ua (укр.). 18 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Тато з мамою загинули на «Азовсталі», а дідусь з бабусею воюють за трирічного внука. https://visnyk.lutsk.ua (укр.). 2 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Сімейна трагедія: дідусь та бабуся «воюють» за онука, батьки якого загинули на «Азовсталі». https://varta1.com.ua (укр.). 19 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Опубліковано чергові укази про нагородження воїнів. Посмертно – 59. Новинарня (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
- Указ Президента України від 5 травня 2022 року № 312/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 16 жовтня
- Народились 1986
- Померли 15 квітня
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Красногорівки
- Померли в Маріуполі
- Військовики полку Азов
- Учасники битви за Маріуполь (2022)