Тарасова Тетяна Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Тарасова
рос. Татьяна Анатольевна Тарасова​
Тетяна Тарасова і Саша Коен. 2003 рік.
Тетяна Тарасова і Саша Коен. 2003 рік.
Тетяна Тарасова і Саша Коен. 2003 рік.
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Росія
Народження13 лютого 1947(1947-02-13) (77 років)
СРСР[1]
Alma materРосійський державний університет фізичної культури, спорту, молоді та туризму
БатькоАнатолій Тарасов
Спорт
КраїнаСРСР СРСР, Росія Росія
Вид спортуфігурне катання
Дисциплінапарне катанняd
ТренериОлена Чайковська
Завершення виступів1966
ТренуєІрина Родніна —
Олександр Зайцев (1976, 1980)
Наталія Бестем'янова —
Андрій Букін (1988)
Марина Клімова —
Сергій Пономаренко (1992)
Катерина Гордєєва —
Сергій Гриньків (1994)
Ілля Кулик (1998)
Оксана Грищук —
Євген Платов (1998)
Олексій Ягудін (2002)
Участь і здобутки
Світові змагання1-е місце
Універсіада 1966
партнер
Георгій Проскурін
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран праці»
заслужений діяч мистецтв Росії Майстер спорту СРСР міжнародного класу заслужений тренер СРСР заслужений тренер РРСФР подяка Президента Російської Федерації
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів  — 1984 Орден «Знак Пошани»  — 1976
Орден Пошани
Орден Пошани
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1998)
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР
CMNS: Тарасова Тетяна Анатоліївна у Вікісховищі

Тетя́на Анато́ліївна Тара́сова (нар. 13 лютого 1947) — радянська та російська тренер з фігурного катання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Тетяна Тарасова є дочкою Анатолія Тарасова — відомого радянського хокеїста і тренера. Коли їй було п'ять років, він навчив її кататися на ковзанах.

У парі з Георгієм Проскуріним Тетяна Тарасова перемогла на всесвітній Універсіаді. Однак, незабаром була змушена завершити кар'єру фігуристки через травму.

У 1964 у вона поступила до Державного центрального ордена Леніна інститут фізичної культури, який закінчила у 1969 році.

У 1967 Тарасова почала займатися тренерською роботою і постановкою програм. Серед її учнів були Ірина Родніна, Олексій Ягудін, Ілля Кулик, Наталія Бестем'янова, Марина Клімова, Саша Коен, Аліса Дрей, Джонні Вейр, Сідзука Аракава, Оксана Грищук, Барбара Фузаріїв-Полі і інші.

У середині 1990-х вона організувала вельми успішне шоу — льодовий театр «Усі зірки», в трупу якого увійшли багато знаменитих фігуристів. Театр проіснував 14 років. Тарасова виступала в ньому відразу в декількох якостях: була і тренером, і балетмейстером, і режисером. У театрі створювалися справжні класичні балетні вистави: «Ніч на Лисій горі», «Спляча красуня», «Попелюшка», «Червона квіточка». У репертуарі були також поставлені Тарасової серія «Росіяни на Бродвеї», знамениті бродвейські спектаклі «Вестсайдська історія», «Фантом у опері», «Кабаре», «Кордебалет», «Кішки» та ін

Вона підготувала більше майбутніх чемпіонів світу та Олімпійських ігор, ніж будь-який інший тренер в історії. До 2004 року її учні виграли, в загальній складності, 41 золоту медаль на чемпіонатах світу та Європи, а також 8 золотих Олімпійських медалей у трьох дисциплінах з чотирьох можливих:

У 2005 Тетяна Тарасова була призначена тренером-консультантом Федерації фігурного катання Росії.

Була головою журі ряду льодових шоу Першого каналу («Зірки на льоду» — 2006, «Льодовиковий період» — 2007, «Льодовиковий період-2» — 2008).

Автор книги «Красуня і чудовисько».

21 березня 2008, в дні проведення чемпіонату світу в Гетеборзі, Т. А. Тарасова була введена в Зал Слави світового фігурного катання[2].

Влітку того ж року під керівництвом Тарасової почала тренуватися чемпіонка світу 2008 року японка Мао Асада[3]. При цьому Асада продовжувала тренуватися на базі університету в Нагої і лише періодично приїжджала до Тетяни Анатоліївни до Москви. У свою чергу, Тарасова також іноді відвідувала спортсменку в Японії і супроводжувала її на найважливіші старти[4]. Після Олімпійських ігор 2010 року, де Мао завоювала срібну медаль, і чемпіонату світу, який вона виграла, це співробітництво було припинено[5].

Ура-патріотизм

[ред. | ред. код]
Хочеться не плакати, а вити.[6]

Тетяна Тарасова є прихильницею політики Володимира Путіна, вважає дискваліфікації збірної Росії спочатку за допінг (по суті — лише заборона на використання символіки), а потім за вторгнення в Україну несправедливими атаками Заходу. Заявляє, що росіяни ніколи не зрадять свою батьківщину.[7]

Приватне життя

[ред. | ред. код]

З 1978 року Тетяна Тарасова була одружена з народним артистом СРСР, піаністом Володимиром Крайнєвим (1944—2011), який у 1994 році емігрував у Німеччину, Ганновер, де отримав посаду професора консерваторії. Дітей у подружжя не було.

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. .ru / news / detail.php? ID = 158088 Тетяна Тарасова введена в Зал слави світового фігурного катання[недоступне посилання з липня 2019]
  3. .sport-express.ru/art.shtml? 161498 Тарасова буде тренувати Асаду
  4. Тетяна Тарасова: "Ще трохи, і я зможу відійти вбік " Інтерв'ю Є. Вайцеховской від 31.01.2009
  5. utm_source = twitterfeed & utm_medium = twitter No tears, but Nagasu still must get past fears (англ.)
  6. Бі-бі-сі: "Хочется не плакать, а выть": как Россия реагирует на отстранение от Олимпиады. 5 грудня 2017
  7. Татьяна Тарасова: «Бах призывает спортсменов предать свою страну. Если у него есть дети, предлагаю им отказаться от папаши».
  8. Указ Президента РФ від 27 лютого 1998 р. № 206
  9. Указ Президента РФ від 13 лютого 2007 р. № 159