Координати: 49°45′02″ пн. ш. 31°31′44″ сх. д. / 49.750561111111° пн. ш. 31.528888888889° сх. д. / 49.750561111111; 31.528888888889

Тарасів Обрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарасів Обрій
49°45′02″ пн. ш. 31°31′44″ сх. д. / 49.750561111111° пн. ш. 31.528888888889° сх. д. / 49.750561111111; 31.528888888889
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Черкаська область,
Черкаський район
Найближче містоКанів
Водні об'єктиДніпро
Площа716 га
Засновано18 січня 1990
ОператорДП «Золотоніське лісове господарство»
Тарасів Обрій. Карта розташування: Черкаська область
Тарасів Обрій
Тарасів Обрій (Черкаська область)
Мапа
CMNS: Тарасів Обрій у Вікісховищі

Тара́сів О́брій — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований на території Черкаського району Черкаської області. На території заказника міститься озеро Криве.

Історія

[ред. | ред. код]

Заказник створено на території Прохорівського лісництва на площі 405 га. Установи, які є землевласниками та у віданні яких перебуває заказник: Прохорівське лісництво та КСП «Дніпро». Заказник створено Постановою Ради Міністрів УРСР від 18.01.1990 року № 4.[1] Указом Президента України Петра Порошенка від 11.04.2019 № 140/2019 площу заказника збільшили на 311га, ввівши до його території землі державної власності, у тому числі 209 га, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», та 102 га земель запасу природоохоронного призначення, які розташовані за межами села Келеберда на території Канівського району Черкаської області.[2]

Характеристика

[ред. | ред. код]

Заказник створений для збереження ландшафтних комплексів заплави середньої течії річки Дніпра. Розташований у межах лівобережної заплави поблизу міста Канева, навпроти Чернечої гори та могили Тараса Шевченка.

На території заказника поширені лучні та заплавно-лісові ценози. З деревної рослинності переважають ліси з тополі білої та чорної, верби білої, ламкої та гостролистої. У флорі заказника налічується близько 400 видів судинних рослин. Виявлені регіонально рідкісні види: жовтозілля татарське, каулінія мала, латаття біле, незабудка українська, осока просовидна, півники сибірські та інші. Ростуть також види, занесені до Червоної книги України: зозулинець болотний і блощичний, пальчатокорінник м'ясочервоний, сальвінія плаваюча). Серед рослин, занесених до Європейського червоного списку − жовтозілля дніпровське та козельці українські.[3][4]

Галерея

[ред. | ред. код]
Краєвид на Тарасів обрій з Лисої гори

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
  2. ↑ Указ Президента України від 11 квітня 2019 року № 139/2019 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення »
  3. ↑ Шевчик В. Л. Тарасів обрій // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. — Т. 3. — С. 286.
  4. ↑ Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М. Г. Черкаси: Брама-Україна. 2012. с. 78-84.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Taras horizon (Landscape Preserve)
{{{alt}}} Це незавершена стаття про Канівський район.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарасів_Обрій&oldid=43812602