Координати: 40°28′0″ пн. ш. 17°14′0″ сх. д. / 40.46667° пн. ш. 17.23333° сх. д. / 40.46667; 17.23333

Таранто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тарент)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таранто
Taranto
Комуна
Герб Прапор
КраїнаІталія Італія
Регіон Апулія
ПровінціяТаранто
Код ISTAT073027
Поштові індекси74100
Телефонний код099
Координати40°28′0″ пн. ш. 17°14′0″ сх. д. / 40.46667° пн. ш. 17.23333° сх. д. / 40.46667; 17.23333
Висота15 м.н.р.м.
Площа217 км²
Населення188 098 (01-01-2023)
Густота866,81 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
МерRinaldo Melucci (29-6-2017)
Офіційна сторінка

Та́ранто (італ. Taranto, грец. Τάρας, Τάραντας, сиц. Tàrantu) — прибережне місто в Апулії на півдні Італії; адміністративний центр провінції Таранто; важливий торговельний порт, також відомий як основна база військово-морських сил Італії. Антична назва — Тарент (лат. Tarentum).

Таранто розташоване на відстані[1] близько 430 км на схід від Рима, 80 км на південний схід від Барі.

Місто є третім за величиною континетальним містом Південної Італії — населення становить 193 136 осіб (31-12-2009)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 10 травня. Покровитель — San Cataldo.

Місто є великим морським портом на узбережжі затоки Таранто Іонічного моря.

Залізнична станція, вузол автошляхів.

У місті розвинуті чорна металургія і коксохімія. Значне машинобудування (судно-, верстато-, сільсько-господарсько- і електромоторобудування). Також нафтопереробна, воєнна, цементна, харчосмакова промисловість. Розвинуто рибальство.

Історія

[ред. | ред. код]
Залізничний вокзал у Таранто

Тарант заснований у 706 р. до н. е. дорійцями зі Спарти — в давнину його вважали єдиної спартанською колонією за межами Пелопоннесу. За переказами, колоністами стали парфенії — діти спартіаток та періеків, народжені для поповнення війська під час кривавих мессенських війн.

Ватажок переселенців Фалант нібито отримав в Дельфах оракул, що наказав обрати для облаштування місце, де падає дощ з ясного неба. Після багатьох поневірянь Фалант здогадався про сенс пророцтва лише тоді, коли побачив сльози власної дружини — Етри (чиє ім'я, власне, і значило «ясне небо») і оголосив супутникам, що для колонії обрав берег, біля якого вони в цей час знаходилися. Навряд чи вибір був настільки випадковим — адже місце, визначене Фалантом було надзвичайно вдалим — мис, що видавався далеко в море, було легко захищати, а широка і глибока бухта, яка відділяла його від континенту, ніби спеціально була створена для укриття великого флоту.

Місто назвали на честь Тараса — сина грецького морського бога Посейдона та німфи Сатіріони, яка нібито мешкала в цих краях. Тарантські монети прикрашало зображення Тараса верхи на дельфіні. За місцевими легендами місто було засноване самим Тарасом, або ж навіть Гераклом. З часу заснування Таранта в місті існувала царська влада. Геродот стверджує, що ще в 492 році до н. е. тарентинців очолював цар Аристофілід. Втім, цілком можливо, що влада царя була суттєво обмежена — за зразком метрополії, Спарти. Аристотель каже про панування в Таранті родової знаті. Цілком відповідають цьому твердженню й свідчення про те, що місто перебувало під владою піфагорійців, які перебралися сюди з сусідніх Кротона і Метапонта, — адже послідовники Піфагора всебічно підтримували традиційний лад і аристократичний політичний устрій.

Тарас (Тарант) за класичної доби

З часом тарентинцям стало затісно на їхній території. Проте будь-які спроби розширити міські володіння натикалися на спротив тубільців — племен япігів. Для спільної боротьи з ними у 472 р. до н. е. Тарант уклав союз з Регієм. Проте військо, зібране союзниками, було розгромлене япігами біля Каїлії — Геродот стверджував, що не знав іншої битви, в якій греки зазнали б таких великих втрат. Ще одна поразка чекала на тарентинців у 466 році до н. е.

У битві загинуло стільки аристократів, що ватажки місцевого демоса легко усунули від влади тих представників знаті, які ще залишалися в живих, вигнали піфагорійців, скасували царську владу і встановили у місці демократичний лад. Державний переворот не послабив зв'язки Таранта зі Спартою. Спартанці зазвичай не підтримували демократії, але для власної колонії зробили виняток. З афінянами тарантинці, навпаки, ворогували. З заснованою афінянами колонією Фурії дійшло навіть до війни. Щоправда, в 432 році до н. е. був укладений мирний договір. Обидва міста навіть спільно заснували колонію Гераклея — яка, втім, швидко опинилася саме під контролем Таранта.

З початком Пелопонеської війни тарантинці трималися спартанського боку і навіть відмовилися надати афінському флоту воду та місце для відпочинку.

У 367 році до н. е. союз проти Таранта уклали Карфаген та етруски. Проте це не завадило справжньому розквіту під владою міста багаторічного стратега, філософа та математика Архіта. Тарант в цей час не лише перетворився на найбільший порт і ринок Південної Італії. Він мав найбільшу армію і найпотужніший військовий флот.

Щоправда, після смерті Архіта в 347 р. до н. е. розпочався поступовий занепад міста. Заможні тарантинці більше не хотіли воювати самі, і все більше покладалися на загони найманців та іноземних володарів. У 343 р. до н. е. на запрошення Таранта до Італії прибув зі своїм військом і флотом спартанський цар Архідам III. Щоправда його похід завершився у 338 р. до н. е. прикрою поразкою під стінами Мандурії, де поклав голову і сам цар. У 333 р. до н. е. тарантинці запросили для боротьби з тубільцями епірського царя Алексадра Молоського, але через два роки і він загинув в битві з луканами біля Пандосії.

У 320 р. до н. е. був підписаний мирний договір між Тарантом і самнітами. Проте у 304 р. до н. е. тарантинці самі напали на луканів і звернулися по допомогу до сиракузького тирана Агафокла. У 303 році до н. е. тарантинці знову запросили спартанців — на цей раз царя Клеоніма.

Архітектура

[ред. | ред. код]
Арагонська фортеця

Серед архітектурних пам'яток Таранто — собор ХІІ ст. Таранто, арагонська фортеця, барокова забудова.

Демографія

[ред. | ред. код]

Населення за роками:[3]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 4870 іноземців з 109 країн, серед них 1186 громадян країн Євросоюзу та 269 громадян України.[4]

Клімат

[ред. | ред. код]
Місяці Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 12 13 15 18 22 27 30 30 27 22 17 14 13 18.3 29 22 20.6
Темп. мін. (°C) 6 6 7 10 14 18 21 21 18 14 10 7 6.3 10.3 20 14 12.7
Опади (мм) 41 42 42 26 22 15 11 14 26 59 53 58 141 90 40 138 409

Уродженці

[ред. | ред. код]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]
  • Від топоніма «Таранто» походить слово «тарантул» — цей павук поширений в околицях міста
  • З «Таранто» пов'язана також назва танцю тарантела

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Демографічний баланс 2009 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 березня 2011.(італ.)
  3. Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
  4. Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]