Грудень
← грудень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 | ||||
2025 рік |
- XII Грудень



Гру́день, заст. сту́день[1][2] — дванадцятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[3]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.
Українська назва місяця пов'язана зі словом «груда», або «грудка»[4]. У цей час зорані поля замерзали та бралися грудками, що відзначало закінчення пори осіннього зябу. Можливо, саме прасл. *grudьnь (від *gruda — «мерзла земля») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[5]. Співзвучні назви вживаються в польській (grudzień) та литовській (gruodis) мовах.
Давньоруські писемні пам'ятки згадують місяць як стоуденъ, стоуденꙑи[6], стоу(д)нꙑи — себто холодний, студений[7] (від прасл. *studъ / studa «прохолода, свіжість, холод, мороз»[8]). Натомість назва гроуденъ[a], гроудень[b] засвідчена в значенні «листопад», зокрема в Іпатіївському літописі[10] 1097 року:
![]() |
Поидоша с нимь въскорѣ на колѣхъ, а по грꙋднꙋ пути, бѣ бо тогда мс̑ць грꙋдєнъ, рєкшє ноꙗбрь[11][12][13][14]. | ![]() |
У староукраїнських джерелах XVI—XVII століть трапляються такі наймення грудня: просинецъ[c], стꙋден(ь)[d], грꙋден(ь)[e].
Згідно зі «Словарем української мови» Бориса Грінченка, на більшій частині України слова «листопад», «грудень» і «студень» уживалися в давньоруському значенні аж до початку XX ст. (як назви 10-го[17], 11-го[14] та 12-го[2] місяців відповідно). Зокрема, такі наймення засвідчені в газеті «Хлібороб» під редакцією Миколи та Володимира Шеметів. В той же час у галицьких календарях назви місяців були аналогічні сучасним[14]. Уживалися й інші народні назви: мостови́к, стужа́йло, вітрози́м, зи́мник, лютові́й, хму́рень[18], тру́сим[19], лю́тень[10], а також: студинець, мочавець / мочарець, казидоро́га, про́синець / про́симець, андріїв, андріїць[20].
Назви грудня в більшості мов світу походять од лат. December, утвореного від числівника decem (десять). У давньоримському календарі грудень був десятим місяцем року, що починався в березні. Дні від грудня до березня первісно не включалися до жодного місяця. Пізніше з них були утворені місяці січень та лютий і додані до початку року, але грудень зберіг свою назву December (десятий)[21].
На грудень припадає зимове сонцестояння в Північній півкулі, день з найменшою тривалістю світлового дня, і літнє сонцестояння в Південній півкулі, день з найбільшою тривалістю світлового дня (за винятком полярних регіонів, які в обох випадках не мають жодної або 24 годин, відповідно, поблизу сонцестояння). Грудень у Північній півкулі є сезонним еквівалентом червня у Південній півкулі, і навпаки. У Північній півкулі початок астрономічної зими традиційно припадає на 21 грудня або дату сонцестояння.
Метеорні дощі, що відбуваються в грудні, включають Андромедиди (25 вересня — 6 грудня, пік приблизно 9 листопада), Каніс-Міноріди[en] (4 грудня — 15 грудня, пік приблизно 10–11 грудня), Кома Береніциди[en] (12 грудня — 23 грудня, пік 16 грудня), Дельта Канкриди[en] (14 грудня — 14 лютого, основний потік з 1 по 24 січня, пік 17 січня), Гемініди (13-14 грудня), Моноцеротіди[en] (7 грудня по 20 грудня, пік 9 грудня. Цей зорепад може починатися і в листопаді), Феніциди[en] (з 29 листопада по 9 грудня, з піком приблизно 5-6 грудня), Квадрантиди (зазвичай січневий зорепад, але може починатися і в грудні), Сигма Гідриди[en] (4–15 грудня) та Урсиди (17 грудня — 25/26 грудня, пік приблизно 22 грудня).
Знаки зодіаку в грудні: Стрілець (до 21 грудня) і Козеріг (з 22 грудня).[22][23]
Грудень є найтеплішим зимовим місяцем в Україні. Середня місячна температура повітря становить мінус 0—5 °C, в південних областях місцями 1—2 °C, у Криму (крім гірських районів) — від 2 до 6 °C. В Україні, крім південних та західних областей, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження. Абсолютний мінімум температури повітря становить мінус 21—37 °C, у південних областях — мінус 17—28 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 10—16 °C. Абсолютний максимум температури повітря сягає 10—18 °C, у південних областях та на Прикарпатті місцями 19—20 °C, у Криму — до 23 °C. Середня місячна кількість опадів складає 33—67 мм, у Карпатах, на Закарпатті та півдні Криму — 68—174 мм.
На більшій частині території України встановлюється стійкий сніговий покрив, лише на крайньому півдні він утворюється не щороку. У грудні порівняно з листопадом збільшується кількість днів з хуртовинами; зростає повторюваність ожеледі, особливо на Лівобережжі України[24].
Історичний мінімум температури (мінус 34,5 °C) зафіксовано 1908 р. в м. Берестин, на Південному узбережжі Криму (мінус 16,2 °C) — у 1899 р. (м. Севастополь). Історичний максимум температури в грудні (20,6 °C) зафіксовано в 1964 р. у с. Клепиніне.
- 1 грудня
- 3 грудня
- 5 грудня
- 6 грудня
- 7 грудня
- 12 грудня
- 14 грудня
- 15 грудня
- 17 грудня
- 19 грудня
- 22 грудня
- 24 грудня
- 25 грудня
- Друга неділя грудня
Нижче наведено всесвітні свята, які офіційно відзначаються Організацією Об'єднаних Націй:
- 1 грудня: Всесвітній день боротьби зі СНІДом
- 2 грудня: Міжнародний день боротьби за скасування рабства
- 3 грудня: Міжнародний день людей з інвалідністю
- 4 грудня: Міжнародний день банків
- 5 грудня: Міжнародний день добровольців в ім'я економічного і соціального розвитку та Всесвітній день ґрунтів
- 7 грудня: Міжнародний день цивільної авіації
- 9 грудня: Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та запобігання цьому злочину та Міжнародний день боротьби з корупцією
- 10 грудня: День прав людини
- 11 грудня: Міжнародний день гір
- 12 грудня: Міжнародний день нейтралітету та Міжнародний день загального охоплення послугами охорони здоров'я
- 18 грудня: Міжнародний день мігранта та День арабської мови
- 20 грудня: Міжнародний день солідарності людей
- 21 грудня: Всесвітній день медитації та Всесвітній день баскетболу
- 27 грудня: Міжнародний день протиепідемічної готовності
-
Грудень у м. Дніпро
-
Грудень 2021 року на Січеславщині
-
Грудень
-
Грудневі шляхи України
-
Сніжний грудень в Україні
-
Грудень на Січеславщині
-
Гру́день на березі Дніпра в Кам'янському
- Грудень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
- Список всіх днів
- ↑ А саме:
- Студійський устав. Київ, 1070[9];
- Крилоське Євангеліє. Б.м.н., 1144;
- ↑
- Путнянське Євангеліє. Б.м.н., II пол. XIII ст.[7]
- ↑ А саме:
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[15];
- ↑
- Анфологіон. Київ, 1619;
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- ↑
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670[16];
- Леонтій Боболинський. Лѣтописецъ, си єсть кройника зъ разныхъ Авторовъ и Гисториковъ многихъ… Чернігів, серед. XVII ст.[13]
- ↑ Студень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Студень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 4, ст. 221
- ↑ Грудень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Грудень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 604.
- ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
- ↑ Стꙋденъıи = стюденъıи // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 574.
- ↑ а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ Студа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ «Устав Студийский» по списку XII в.; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М.: Наука, 1976.
- ↑ а б Грудень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 149. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ 6605 (1097) л.89об. [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.] // Полное собрание русских летописей. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 209—250.
- ↑ Грꙋдьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 600.
- ↑ а б Грудень // Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х. : «Українська радянська енциклопедія», 1932. — Т. 1. Зошит 2: Глу — Жял. — С. 618. — 420 с.
- ↑ а б в Грудень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Грудень [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 159.
- ↑ Трусим // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- ↑ Macrobius, Saturnalia, tr. Percival Vaughan Davies (New York: Columbia University Press, 1969), book I, chapters 12–13, pp. 89–95.
- ↑ The Earth passes the junction of the signs at 10:02 UT/GMT December 21, 2020, and will pass it again at 15:59 UT/GMT December 21, 2021.
- ↑ Astrology Calendar, yourzodiacsign. Signs in UT/GMT for 1950—2030.
- ↑ Коротка кліматична характеристика грудня в Україні. kameniar.franko.lviv.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.