Перейти до вмісту

Тарудант

Координати: 30°28′16″ пн. ш. 8°52′40″ зх. д. / 30.4711° пн. ш. 8.8778° зх. д. / 30.4711; -8.8778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарудант
араб. تارودانت[1]
фр. Taroudannt[1]
таш. Tarudant
Основні дані
30°28′16″ пн. ш. 8°52′40″ зх. д. / 30.4711° пн. ш. 8.8778° зх. д. / 30.4711; -8.8778
Країна  Марокко
Адмінодиниця Тарудант[d]
Столиця для Тарудант[d] (провінція Марокко)
Населення 57 136 осіб (1994)[2],
69 489 осіб (2004)[2],
80 149 осіб (2014)[1][3],
83 496 осіб (2024)[4]
Висота НРМ 240 ± 1 м
Назва мешканців араб. روداني
Часовий пояс UTC+0[5] і UTC+1[5]
GeoNames 2529649
OSM ↑1712796 ·R (Тарудант)
Поштові індекси 83000
Міська влада
Вебсайт int.taroudannt.ma
Мапа
Мапа
CMNS: Тарудант у Вікісховищі

Тарудант (араб. تارودانت, трансліт. Tarudant, [taːruːdaːnt]; таш. ⵜⴰⵔⵓⴷⴰⵏⵜ  ) — місто в Сусі, на південному заході Марокко. Тарудант лежить на схід від Агадіра по дорозі до Варзазата і на південь від Марракеша. Нині це невелике ринкове й туристичне місце[6][7].

Історія

[ред. | ред. код]
Міські стіни історичного кварталу міста

Альморавіди зайняли місто в 1056 році[6]. У середині XV століття Бану Зайдан, родина, яка пізніше заснувала династію Саадитів, оселилася поблизу Таруданта в поселенні під назвою Тідсі, резиденцією першого лідера династії, аль-Каїма[en], до 1513 року[8][9][10]. Згідно з марокканськими ЗМІ, нинішній план міських стін датується XVI століттям[7].

У XVII столітті Тарудант був базою Сіді Ях'я, місцевого вождя, який успішно допомагав саадитському султану Мулаю Зайдану у війні проти Абі Махаллі[en], повстанця, який захопив Марракеш[11].

Місто зазнало економічного занепаду після закриття порту Агадір для торговельних суден у 1760 році[11]. Наприкінці XIX століття султан Хасан I встановив більш надійний контроль над містом. На початку XX століття місто знову чинило опір державній владі, поки каїд Тайєб аль-Ґундафі не відновив порядок у 1903 році[11]. Коли у 1912 році Франція почала нав'язувати Марокко свій протекторат, Ахмед аль-Хіба[en] використовував Тарудант як столицю, чинячи опір французам. Французи встановили контроль над містом лише у 1917 році[11].

Історично в Таруданті існувала єврейська громада, яка, як вважають, виникла в XI столітті. Євреї становили 10 % населення міста і займалися переважно караванною торгівлею[12]. Мойсей бен Маймон Альбас[en], видатний єврейський кабаліст, був родом з Таруданта[13].

Клімат

[ред. | ред. код]

11 серпня 2023 року була зареєстрована максимальна температура 48,0 °C.

Економіка

[ред. | ред. код]

Нині Тарудант — відоме ринкове місто з базаром біля кожної з двох головних площ — Ассараг і Талмоклате. Також є щотижневий базар за стінами міста, поблизу майбутнього університетського району[6].

Визначні місця

[ред. | ред. код]

Медина (історичний квартал) Таруданта класифікується як пам'ятка національної культурної спадщини Марокко[14]. Її історичні міські стіни мають довжину близько 6[6] або 8 кілометрів[7], оточені бастіонами й розділені дев'ятьма воротами, які досі використовуються[6].

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в 2014 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
  2. ↑ а б http://www.hcp.ma/file/103036/
  3. ↑ http://rgph2014.hcp.ma/file/166326/
  4. ↑ 2024 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning
  5. ↑ а б http://www.worldtimezone.com/time-africa24.php
  6. ↑ а б в г д Morocco. Eyewitness Travel Guides, Dorling Kindersley. 2006. с. 288.
  7. ↑ а б в Marrakech's Taroudant: A Small Town Full of History and Charm. Morocco World News. 27 жовтня 2018. Процитовано 17 листопада 2019.
  8. ↑ Deverdun, Gaston (1959). Marrakech: Des origines à 1912 (фр.). Rabat: Éditions Techniques Nord-Africaines. с. 350.
  9. ↑ Abun-Nasr, Jamil (1987). A history of the Maghrib in the Islamic period (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. с. 210. ISBN 0-521-33767-4.
  10. ↑ Boum, Aomar; Park, Thomas K. (2016). Sa'dian dynasty. Historical Dictionary of Morocco (англ.). Rowman & Littlefield. с. 432. ISBN 978-1-4422-6297-3.
  11. ↑ а б в г Boum, Aomar; Park, Thomas K. (2016). Taroudant. Historical Dictionary of Morocco (англ.). Rowman & Littlefield. с. 458. ISBN 978-1-4422-6297-3.
  12. ↑ Discover Morocco’s Berber Jewish Past. The Times of Israel. Процитовано 6 червня 2024.
  13. ↑ Albaz, Moses Ben Maimon. Encyclopedia.com. Процитовано 18 червня 2024.
  14. ↑ Médina de Taroudannt. Inventaire du patrimoine culturel du Maroc (фр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019. [Архівовано 2018-11-22 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарудант&oldid=43890752