Тарікі-Ахуроа

Ахуроа

Місце розташування родовища

Тарікі-Ахуроа – комплекс із двох газових родовищ на Північному острові Нової Зеландії, що розроблялись за єдиним проектом.

Родовища відкрили у 1986 році унаслідок спорудження розвідувальних свердловин Ahuroa-2A (показала на тестуванні приплив у 0,39 млн м³ газу та 627 барелів конденсату) і Tariki-1A (приплив у 0,23 млн м³ газу та 439 барелів конденсату).

Комерційні запаси вуглеводнів виявились пов’язані з пісковиками формації Отараоа – з тією її складовою, що носить назву Тарікі (в деяких джерелах можна зустріти назву формація Тарікі). Крім того, свердовина Tariki-2C змогла видати 180 тисяч барелів нафти з вапнякової формації Тікорангі (як і Отараоа відноситься до олігоцену). Також відомо, що на Ахуроа глибина залягання покладів становить 2,3 кілометра.

Родовища ввели в експлуатацію у 1995 році. В межах облаштування запустили установку підготовки, здатну приймати 1,27 млн м³ на добу. Установка провадила вилучення пропан-бутанової фракції, після чого товарний газ спрямовували до газопроводу Ахуроа – Стратфорд – Нью-Плімут.

В 2007 та 2008 роках розробка Ахуроа та Тарікі припинилась на тлі виснаження запасів. Відомо, що було видобуто не менше 2,69 млрд м³ та 4,6 млн барелів конденсату.

За кілька років на основі виснаженого покладу створили підземне сховище газу Ахуроа.