Тахаа
| Тахаа | |
|---|---|
| там. Tahaa | |
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 16°36′26″ пд. ш. 151°29′15″ зх. д. / 16.607222222222° пд. ш. 151.4875° зх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан  |
| Площа | 88 км²[1] |
| Країна | |
 Франція | |
| Адм. одиниця | Підвітряні острови[d] Французька Полінезія |
| Населення | 5296 осіб (2022)[2] |
  Тахаа Тахаа (Французька Полінезія) | |
 | |
 Тахаа у Вікісховищі | |
Тахаа (фр. Taha'a) — один із Підвітряних островів архіпелагу острови Товариства. Розташований у 230 км на захід від Таїті.
Разом з островом Раіатеа утворює єдину лагуну. Має округлу форму. найвища точка — гора Охірі (Ohiri). Острів має вулканічне походження.
У 1925 і 1960 роках на Тахаа велися археологічні розкопки, в результаті яких на східному березі острова було знайдено велику кількість стародавніх споруд побудованих полінезійцями.
У XVIII і XIX століттях на Тахаа велися кровопролитні війни між королями Бора-Бора і Раіатеа. У 1770 році острів був завойований королем Тапоа I з острова Бора-Бора, проте в 1818 році він був відвойований королем Таматоа III з острова Раіатеа. Перші протестантські місіонери з'явилися на Тахаа в 1822 році. У 1847 році між Британією та Францією було підписано угоду, за якою Підвітряним островам надавалася незалежність. Незабаром після повстання жителів Тахаа проти тиранії Таматоа V острів отримав автономію. Однак у 1888 році Тахаа був анексований Францією.
В адміністративному плані Тахаа є комуною (муніципалітет) адміністративної одиниці Підвітряні Острови. Адміністративний центр комуни — поселення Патіо.
Число жителів на 2007 рік становило 5003 особи.
Основним заняттям місцевих жителів є сільське господарство (виробництво копра, вирощування ванілі) і рибальство.
- Інформація о острові (англ.)
- l'île isolée, là où le temps s'est arrêté — Office du Tourisme de Tahiti et ses îles. (фр.)
- Atlas de Polynésie: Taha'a — Direction des ressources marines du Gouvernement de la Polynésie française. (фр.)
- " Tourisme: les chiffres de l'hébergement en Polynésie ", Tahiti Infos(фр.)
- ↑ répertoire géographique des communes — Національний географічний інститут.
- ↑ Populations légales des communes et des communes associées de Polynésie française en 2022 — 1946.