Тахіліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тахіліт
Шліфи тахіліту. Вгорі іноді паралельні, унизу - зхрещені

Тахіліт (рос. тахилит, англ. tachylite, basaltic glass; нім. Tachylith m) — вулканічне скло базальтового складу.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Зовні схоже на обсидіан. Іноді містить голчаті кристали піроксену і амфіболу, мікроліти плагіоклазу. Змінене базальтове скло має відносно високий вміст води (до 2-3%) і домішки хлориту або глинистих мінералів. Колір зелений, бурий або чорний. Тахіліт утворює відносно малопотужні зони загартування лавових потоків і дайок, може входити до складу скловмісних базальтів. Реакційна здатність висока. Легко розчиняється у кислотах. Використовується як гідравлічна добавка до бетону. Добувається відкритим способом із застосуванням буровибухових робіт на п-ові Камчатка (РФ), в штаті Нью-Мексико, США.

Назва – від грецьк. “тахіс” – швидкий і “літос” – камінь (J.F.A.Breithaupt, 1826).

Література

[ред. | ред. код]