Ташкурган

Ташкурган; кит. 塔什库尔干镇; уйг. تاشقورغان بازىرى; uncoded توشقۈرغون بۇزۇر
	Основні дані
	37°46′14″ пн. ш. 75°13′43″ сх. д. / 37.770555555556° пн. ш. 75.228611111111° сх. д.
Країна	Китай
Регіон	Сіньцзян
Столиця для	Ташкурган-Таджицький автономний повіт (Автономний повіт (КНР))
Поділ	Q14132474?, Q14132483?, Q14132486?;
Площа	25 км²
Населення	7683 осіб (2018)
Висота НРМ	3094 м
Телефонний код	(+86) 998
Часовий пояс	China Standard Time, UTC+8, Asia/Shanghai, Asia/Urumqi (Китайська Народна Республіка)
GeoNames	1279901
OSM	↑2748432 ·R (Ташкурган-Таджицький автономний повіт, Сіньцзян-Уйгурський автономний район)
	Міська влада
	Мапа
	Ташкурган Ташкурган (Китайська Народна Республіка)
	Ташкурган Ташкурган (Сіньцзян)
	Ташкурган у Вікісховищі

Ташкурган (кит. 塔什库尔干镇, пін. Tǎshíkùěrgān Zhèn; уйгурська:تاشقۇرغان) — адміністративний центр Ташкурган-Таджицького автономного повіту в Сінцзяні, Китай.

Ташкурган перекладається з уйгурської як кам'яний насип.

Географія

Ташкурган був відомий як «Кам'яна вежа» в давнину, і розташовувався на кордоні Китаю (позначено синім).

Ташкурган знаходиться у Ташкурган-Таджицькому автономному повіті, на висоті 3600 м, на кордоні Афганістану і Таджикистану, і в безпосередній близькості від кордону Киргизстану і Пакистану. На ринку Ташкургану продають овець, вовну та вовняні товари, зокрема, килими. Ташкурган оточений садами. Більшість таджиків в регіоні говорять сарикольською, а також таджицькою, ваханською., китайською та уйгурською.

Річка Ташкурган починається на північ від Хунжерабського перевалу і тече на північ уздовж Каракорумського шосе до Ташкургану. На північ від Ташкургану повертає на схід і прямує до Таримського басейну, де впадає до річки Яркенд.

Клімат

Клімат Ташкургана (1971−2000)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	6,5	12,2	18,9	22,0	25,1	31,0	32,5	31,4	27,8	22,7	14,3	10,5	32,5
Середній максимум, °C	−4,2	−1	6,0	12,8	16,7	20,5	23,7	23,3	18,6	11,6	4,8	−1,9	10,9
Середня температура, °C	−11,9	−8,2	−0,5	6,1	9,8	13,3	16,4	16,0	11,4	4,0	−3,4	−10	3,6
Середній мінімум, °C	−18,6	−15,3	−7,3	−0,8	3,1	6,4	9,4	8,8	3,5	−3,8	−10,8	−16,6	−3,5
Абсолютний мінімум, °C	−39,1	−36	−25,7	−11,5	−5,6	−1	2,2	−0,2	−5	−12,2	−23,3	−31,5	−39,1
Норма опадів, мм	3.2	2.6	2.4	4.8	8.0	15.5	11.3	9.6	6.0	2.1	.7	2.0
Днів з опадами	2,1	2,4	2,2	2,5	5,1	6,8	6,2	4,6	2,9	1,7	,5	1,6
Джерело: Weather China

Історія

Ташкурган має давню історію як зупинка на Шовковому шляху. Провідні караванні маршрути прямували звідси до Кашгару на північ, Каргалику на схід, Бадахшану і Вахану на захід, і Чітрал та Хунза на південний захід, що на півночі сьогоденного Пакистану.

Близько 2000 років тому, під час династії Хань Ташкурган був основним центром Королівства Пулі (蒲犁) і згадується як Ханьшу і пізніше як Хоу Ханьшу. Пізніше він стає відомим як Варшадех^[1] Згадки про місто Вейлюе (Weilüe) з Королівства Мані (满犁), ймовірно, також відносяться до Ташкургану^[2].

Деякі вчені вважають, що кам'яні вежі, згадані Птолемеєм та іншими письмовими джерелами про початок поїздки по Шовковому шляху, посилаються на це місце. Вони відзначають серединну точку між Європою і Китаєм. Але, інші вчені, не згодні з цією ідентифікацією, вказують на Алайську долину^[3]

На північному сході міста розташована величезна фортеця відома як Вежа Принцеси, датована династією Юань (1277—1367 від Р. Х.), яка є предметом численних мальовничих місцевих легенд. Зруйнований зороастрійський храм знаходиться поруч з фортецею.

У Ташкургані є музей, де зберігаються місцеві артефакти.

Каракорумське шосе

Сьогодні через Ташкуркурган проходить Каракорумське шосе, яке прямує давнім Шовковим шляхом з Китаю в Пакистан.

Подорож займає близько 230 км на південь від Кашгару до останнього китайського міста на кордоні з Пакистаном — Ташкургану, і звідти 120 км через Хунжерабський перевал до Сусту, пакистанського прикордонного міста. Пасажирське автомобільне сполучення між Ташкурганом і пакистанськими містами Суст і Гілгіт існувало протягом багатьох років. Автомобільне сполучення між Кашгаром і Гілгітом (через Ташкурган і Суст) відкрито влітку 2006 року. Перетин кордону між Китаєм і Пакистаном Хунжерабським перевалом (найвищий прикордонний пункт у світі), відкрито тільки з 1 травня до 15 жовтня. Взимку, шосе заблоковано снігом.

Примітки

↑ Hill (2009), Note 20.2, pp. 394—401.
↑ Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilue 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation… Link [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
↑ Hill (2009), Note 20.2, p. 396.

Посилання

documentary on the Silk Road
another travel account [Архівовано 14 травня 2005 у Wayback Machine.]
[1] [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.] Check out note 20.2. to the translation of the Hou Hanshu by John Hill. http://depts.washington.edu/silkroad/texts/hhshu/hou_han_shu.html [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.]
[2] For a brief description and some photos.
PIA Northern Areas Page [Архівовано 22 березня 2005 у Wayback Machine.]
www.chinatour.com [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.]

[1] Hill (2009), Note 20.2, pp. 394—401.

[2] Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilue 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation… Link [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]

[3] Hill (2009), Note 20.2, p. 396.

[1]

[2]

[3]