Таштагольський район
| Таштагольський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Таштагольский район | |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Кемеровська область | ||||
| Утворений: | 1939 року | ||||
| Населення: | 52073 особи (2019[1]) | ||||
| Площа: | 11446,02 км² | ||||
| Густота населення: | 4,55 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Таштагол | ||||
| Кількість міських поселень: | 6 | ||||
| Кількість сільських поселень: | 4 | ||||
| Кількість міст: | 1 | ||||
| Кількість смт: | 5 | ||||
| Кількість селищ: | 88 | ||||
| Влада | |||||
Таштаго́льський район (рос. Таштагольский район, шорськ. Тағлығ Шор) — муніципальний район у складі Кемеровської області Російської Федерації.
Адміністративний центр — місто Таштагол.
Район розташований на півдні Кемеровської області, межує з Новокузнецьким районом і Міждуріченським міським округом, а також з Алтайським краєм, республіками Алтай та Хакасія. Район лежить на території Гірської Шорії — області, що розташовується на стику хребтів південного Сибіру (Північно-Східного Алтаю, Кузнецького Алатау і Салаїрського кряжа). Основні річки: Кондома і Мрас-Су, також Тельбес, Мундибаш, Бель-Су.
Район утворений 22 березня 1939 року шляхом виділення з Гірсько-Шорського національного району Новосибірської області з центром у селі Таштагол. Друга частина території сучасного району входила до складу Новокузнецького і Кузедеєвський районів Кемеровської області. З 26 січня 1943 року район — у складі Кемеровської області.
1 лютого 1963 року Таштагол стає містом обласного значення, район був ліквідований, а його населені пункти підпорядкували Таштагольській міській раді. У 1983 році Таштагольський район був відновлений, місто Таштагол залишилось з обласним статусом.
Станом на 2002 рік район поділявся на 6 селищних та 8 сільських рад:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
К-ть НП | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|
| Казька селищна рада | - | 5026 | 2 | селище міського типу Каз, селище Тенеш |
| Мундибаська селищна рада | - | 6084 | 3 | селище міського типу Мундибаш, селища Підкатунь, Тельбес |
| Спаська селищна рада | - | 1638 | 4 | селище міського типу Спаськ, селища Тарлашка, Турла, Усть-Уруш |
| Теміртауська селищна рада | - | 4978 | 4 | селище міського типу Теміртау, селища Кедровка, Сухаринка, Учулен |
| Чугунаська селищна рада | - | 724 | 2 | селище міського типу Чугунаш, селище 545 км |
| Шерегеська селищна рада | - | 10376 | 3 | селище міського типу Шерегеш, селища Віктор'євка, Таєнза |
| Каларська сільська рада | - | 1800 | 12 | селища 517 км, 527 км, 534 км, 538 км, Амзас, Базанча, Весела Грива, Калари, Каменний Кар'єр, Кльопочний, Петухов Лог, Центральний |
| Кизил-Шорська сільська рада | - | 711 | 9 | селища Великий Лабиш, Верхній Таймет, Верх-Кочура, Карбалик, Ключевий, Малий Лабиш, Сокушта, Сайзак, Чулеш |
| Кондомська сільська рада | - | 544 | 5 | селища Базарний, Березова Річка, Карагол, Кондома, Луговський |
| Коуринська сільська рада | - | 860 | 9 | селища Алтамаш, Габовськ, Зайцево, Калташ, Кілінськ, Нижній Сокол, Чушла, Юдино, Якунінськ |
| Усть-Анзаська сільська рада | - | 316 | 9 | селища Ближній Кезек, Верхній Анзас, Дальній Кезек, За-Мрассу, Парушка, Середній Чилей, Суєта, Усть-Анзас, Чази-Бук |
| Усть-Кабирзинська сільська рада | - | 1035 | 18 | селища Верхній Кичі, Верхня Александровка, Джелсай, Кантус, Колхозний Карчит, Нижні Кичі, Новий, Парлагол, Сарасет, Сензас, Середні Кичі, Середня Пурла, Таска, Усть-Азас, Усть-Кабирза, Усть-Кезес, Усть-Пизас, Узунгол |
| Усть-Колзаська сільська рада | - | 207 | 2 | селища Камзас, Мрассу |
| Чилісу-Анзаська сільська рада | - | 246 | 11 | селища Анзас, Білка, Верхній Алзак, Верхній Бугзас, Верхній Нимзас, Ельбеза, Нижній Алзак, Нижній Нимзас, Середній Бугзас, Усть-Карагол, Чилісу-Анзас |
2004 року селищні та сільські ради перетворені в сільські поселення, Таштагольська міська рада перетворена в міське поселення, місто увійшло до складу району.
Населення — 52073 особи (2019[1]; 55029 в 2010[2], 34545 у Таштагольському районі та 23363 у Таштагольській міській раді у 2002[3]).
Значна частина населення муніципального району проживає в місті Таштагол, тут зосереджено 40,6 % населення. У міських поселеннях проживає 88,4 % населення, в сільських — 11,6 % населення. Розселення в Таштагольському районі приурочено до Південно-Сибірської залізничної магістралі, яка сполучає з обласним центром, сусідніми областями, Красноярським краєм, забезпечує вихід на Транссибірську залізницю, а також до автодороги республіканського значення «Кемерово — Новокузнецьк — Кузедеєво — Таштагол», що забезпечує зовнішні зв'язки з іншими територіями області.
Сформована в районі система розселення відноситься згідно з зонуванням території до рівномірно розосереджених типу, для якого характерна поселенська структура з середньою людністю населення 300 осіб, відстань між поселеннями 10—15 км, віддаленістю периферійних селищ від районного центру в середньому 30—60 км. Характерною рисою сільського розселення є нерівномірне розміщення населених пунктів територією муніципального утворення.
Росіяни, корінне населення — шорці — 10 672 осіб, проживають також німці та українці.
Район адміністративно поділяється на 6 міських поселень та 4 сільських поселення:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|
| Казьке міське поселення | - | 4666 | 4092 | Каз | 2 |
| Мундибаське міське поселення | - | 5133 | 4357 | Мундибаш | 3 |
| Спаське міське поселення | - | 1720 | 1674 | Спаськ | 4 |
| Таштагольське міське поселення | - | 23134 | 23117 | Таштагол | 1 |
| Теміртауське міське поселення | - | 4428 | 3842 | Теміртау | 4 |
| Шерегеське міське поселення | - | 10384 | 10119 | Шерегеш | 12 |
| Каларське сільське поселення | - | 2971 | 2537 | Калари | 19 |
| Кизил-Шорське сільське поселення | - | 784 | 699 | Ключевий | 11 |
| Коуринське сільське поселення | - | 743 | 642 | Алтамаш | 9 |
| Усть-Кабирзинське сільське поселення | - | 1066 | 994 | Усть-Кабирза | 29 |
Нижче подано список населених пунктів за населенням понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Таштагол | 23363 | 23134 |
| 2 | Шерегеш | 10371 | 10173 |
| 3 | Мундибаш | 6019 | 5097 |
| 4 | Каз | 4977 | 4623 |
| 5 | Теміртау | 4843 | 4352 |
| 6 | Спаськ | 1596 | 1703 |
Гірська: Казький рудник, Теміртау доломіт, Шерегеський рудник, Таштагольський рудник. Аглофабрика — Мундибаш. Лісові підприємства — північний схід району. Планується будівництво цементного заводу під Учуленом.
Овочі, вирощують на присадибних ділянках жителі селищ Каз, Теміртау, Мундибаш.
Велика частина району зайнята лісами — сосни, сибірського кедри. Є залізні руди, золото.
- Південно-Кузбаська гілка Західно-Сибірської залізниці, електричка Новокузнецьк — Ахпун, Новокузнецьк — Таштагол
- Автобуси з Таштагола в Междуреченськ, Кемерово і Новосибірськ
- Автобуси з Таштагола в селища
- Автобуси з Новокузнецька в Теміртау, Каз і Мундибаш
- Автобуси між селищами Теміртау, Каз і Мундибаш
- Авіатранспорт
- Будується дорога в Гірський Алтай та Хакасію.
У Таштагольському районі активно розвивається туризм, проводяться сплави по Мрас-Су і Кондомі, піші та лижні маршрути по території району. Активно розвивається гірськолижний курорт Шерегеш.
- ↑ а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Кемеровській області (рос.)
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Кемеровській області (рос.)
| Райони |  | |
|---|---|---|
| Округи | ||
| Міські округи | ||