Теклівка (Чортківський район)
село Теклівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Копичинецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060250100083257 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1856 |
Населення | 243 |
Територія | 0.810 км² |
Густота населення | 300 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48270 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°3′40″ пн. ш. 25°55′2″ сх. д. / 49.06111° пн. ш. 25.91722° сх. д. |
Водойми | р. Нічлавка |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Гадинківці |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Теклі́вка — село в Україні, у Копичинецькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлавці. Підпорядковувалося колишній Котівській сільській раді.
Населення — 213 осіб (2007).
Село розташоване на відстані 67 км — від обласного центру міста Тернополя на подільській височині в західній частині України.
Теклівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Виникло на початку 19 ст. як присілок с. Котівка.
Перша писемна згадка — 1856.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Копичинецької міської громади [1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[2].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610256, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 155 виборців, явка 66,45%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 41,75%, за «Європейську Солідарність» — 17,48%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,53%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 41,75%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 23,30%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 12,62%[4].
Є церква святого Володимира Великого (1902, мурована), костел (1892, недіючий).
Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1959).
- Ничка Методій Йосипович (1919–1986) — релігійний та громадсько-політичний діяч, ЧСВВ[5]
- Марцелі Уруський[pl] (1940–2000) — польський електронік, професор Вроцлавської політехніки
- Зіновій Кульчицький (нар. 1963) — український спортсмен-гирьовик.
-
Церква Святого Володимира (1902р)
-
Костел (1892р)
-
Статуя Божої Матері
-
Клуб
-
Сільська вулиця
-
Пам'ятний хрест на околиці села
-
Став біля села
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Ничка Методій Йосипович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2 грудня 2021.
- Гевко А., Гуменна В., Уніят В., Щавінський, В. Теклівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 120. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Гуменна Г., Уніят, В. Теклівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 389. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Teklówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 280. (пол.)