Перейти до вмісту

Тековірімат

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тековірімат
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код
PubChem
CAS
DrugBank
Хімічна структура
Формула
Мол. маса
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Тековірімат (англ. Tecovirimat), що продається під торговою маркою Tpoxx, є противірусним препаратом з активністю проти ортопоксвірусів, таких як вірус натуральної віспи та віспи мавп.[1][2][3] У 2018 році він став першим протипоксвірусним препаратом, схваленим у США.[4][5]

Дія препарату полягає в блокуванні клітинної передачі вірусу, що запобігає захворюванню.[6] Він є інгібітором білка VP37, що міститься в оболонці ортопоксвірусу.

Тековірімат виявив ефективність у лабораторних дослідженнях: було показано, що він захищає тварин від віспи мавп та віспи кролів і не викликає серйозних побічних ефектів у людей.[1] Для лікування тековірімат був вперше використаний у грудні 2018 року, коли лаборантка через порушення правил техніки безпеки заразилася вірусом коров'ячої віспи.[7]

Два мільйони доз тековірімату зберігаються в Стратегічному національному запасі США на випадок біотерористичної атаки з використанням зброї, зробленої на основі ортопоксвірусу.[8][9] Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) вважає його ліками першого класу.[10]

Медичне використання

[ред. | ред. код]

У Сполучених Штатах тековірімат показаний для лікування натуральної віспи людини. У Європейському Союзі показаний для лікування натуральної віспи, віспи мавп та коров’ячої віспи.[11]

Механізм дії

[ред. | ред. код]

Тековірімат пригнічує функцію основного білка оболонки VP37, який необхідний для виробництва позаклітинного вірусу. Препарат не дає вірусу покинути інфіковану клітину, перешкоджаючи поширенню вірусу в організмі.[12]

Хімічний синтез

[ред. | ред. код]

Перший спосіб синтезу тековірімату був опублікований у патенті, поданому вченими Siga Technologies у 2004 році. Його виготовляють у два етапи з циклогептатрієну.[13]

Реакція Дільса — Альдера з малеїновим ангідридом утворює основну кільцеву систему[14], а подальша реакція з 4-трифторметилбензгідразидом дає циклічний імід препарату.[15]

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку препарат, що був відкритий у співпраці з вченими Медичного науково-дослідного інституту інфекційних захворювань армії США і досліджувався Національним інститутом алергії та інфекційних хвороб, належав компанії Viropharma. Зараз він належить і виробляється компанією Siga Technologies. Siga і Viropharma отримали патент на тековірімат у 2012 р.[16]

Клінічні випробування

[ред. | ред. код]

За результатами клінічних випробувань тековірімат демонструє потенціал для різноманітного використання проти віспи та інших споріднених ортопоксвірусів: для профілактичної медичної допомоги, як терапевтичний засіб після контакту та як доповнення до вакцинації.[17]

Тековірімат можна приймати перорально, і станом на 2008 рік Управління з продовльства і медикаментів США (FDA) дозволило проводити випробування II фази. У фазі I досліджень тековірімат загалом добре переносився без серйозних побічних реакцій.[18] Зважаючи на його важливість для біозахисту, FDA присвоїло тековірімату статус прискореного розгляду і 13 липня 2018 року оголосило про схвалення тековірімату для лікування віспи.[19]

25 серпня 2022 року Група клінічних випробувань СНІДу (ACTG) розпочала рандомізоване, плацебо-контрольоване подвійне сліпе дослідження безпеки та ефективності тековірімату щодо віспи мавп, відоме як STOMP (дослідження тековірімату щодо людини, зараженої вірусом віспи мавп), з метою зареєструвати щонайменше 500 учасників з гострою формою віспи мавп.[20][21]

Суспільство і культура

[ред. | ред. код]

Правовий статус

[ред. | ред. код]

У листопаді 2021 року Комітет з лікарських засобів для людини Європейського агентства з лікарських засобів прийняв позитивний висновок, рекомендувавши надати ліцензію на продаж за виняткових обставин для лікарського засобу Tecovirimat Siga, призначеного для лікування ортопоксвірусної хвороби (натуральної віспи, віспи мавп, коров’ячої віспи та ускладнення коров’ячої віспи ) у дорослих і дітей, які важать щонайменше 13 кг.[22] Заявником цього лікарського засобу є Siga Technologies Netherlands BV.[22] Тековірімат було схвалено для медичного використання в Європейському Союзі в січні 2022 року.[11][23][24]

У грудні 2021 року Міністерство охорони здоров’я Канади схвалило пероральний тековірімат для лікування віспи у людей вагою щонайменше 13 кг.[25]

Станом на серпень 2022 року Tpoxx доступний у США лише через Strategic National Stockpile як новий досліджуваний препарат Центру з контролю та профілактики захворювань.[26][27] Внутрішньовенне введення Tpoxx не має нижчого обмеження ваги, і його можна використовувати у немовлят згідно з новим протоколом дослідження препарату.[28]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
  • Tecovirimat. Drug Information Portal. U.S. National Library of Medicine.
  • Tecovirimat monohydrate. Drug Information Portal. U.S. National Library of Medicine.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Drug to Treat Smallpox Approved by F.D.A., a Move Against Bioterrorism. The New York Times. 13 липня 2018. Архів оригіналу за 28 March 2019. Процитовано 16 липня 2018.
  2. ↑ Nakoune E, Olliaro P (May 2022). Waking up to monkeypox. BMJ. 377: o1321. doi:10.1136/bmj.o1321. PMID 35613732.
  3. ↑ Adler H, Gould S, Hine P, Snell LB, Wong W, Houlihan CF, Osborne JC, Rampling T, Beadsworth MB, Duncan CJ, Dunning J, Fletcher TE, Hunter ER, Jacobs M, Khoo SH, Newsholme W, Porter D, Porter RJ, Ratcliffe L, Schmid ML, Semple MG, Tunbridge AJ, Wingfield T, Price NM (May 2022). Clinical features and management of human monkeypox: a retrospective observational study in the UK. The Lancet. Infectious Diseases. 22 (8): 1153—1162. doi:10.1016/S1473-3099(22)00228-6. PMC 9300470. PMID 35623380. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  4. ↑ FDA approves the first drug with an indication for treatment of smallpox.
  5. ↑ U.S. Food and Drug Administration Approves Siga Technologies' Tpoxx (tecovirimat) for the Treatment of Smallpox. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 18 серпня 2023. [Архівовано 2018-09-21 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Grosenbach DW, Honeychurch K, Rose EA, Chinsangaram J, Frimm A, Maiti B, Lovejoy C, Meara I, Long P, Hruby DE (July 2018). Oral Tecovirimat for the Treatment of Smallpox. The New England Journal of Medicine. 379 (1): 44—53. doi:10.1056/NEJMoa1705688. PMC 6086581. PMID 29972742. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  7. ↑ Whitehouse ER, Rao AK, Yu YC, Yu PA, Griffin M, Gorman S, Angel KA, McDonald EC, Manlutac AL, de Perio MA, McCollum AM, Davidson W, Wilkins K, Ortega E, Satheshkumar PS, Townsend MB, Isakari M, Petersen BW (October 2019). Novel Treatment of a Vaccinia Virus Infection from an Occupational Needlestick - San Diego, California, 2019 (PDF). MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 68 (42): 943—946. doi:10.15585/mmwr.mm6842a2. PMC 6812835. PMID 31647789. Архів (PDF) оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 2 серпня 2022. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  8. ↑ Damon IK, Damaso CR, McFadden G (May 2014). Are we there yet? The smallpox research agenda using variola virus. PLOS Pathogens. 10 (5): e1004108. doi:10.1371/journal.ppat.1004108. PMC 4006926. PMID 24789223.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ FDA approves the first smallpox treatment. 13 липня 2018. Архів оригіналу за 12 July 2018. Процитовано 4 травня 2018. [Архівовано 2018-07-12 у Wayback Machine.]
  10. ↑ New Drug Therapy Approvals 2018.
  11. ↑ а б Tecovirimat Siga EPAR. European Medicines Agency. 10 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 May 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
  12. ↑ Yang G, Pevear DC, Davies MH, Collett MS, Bailey T, Rippen S, Barone L, Burns C, Rhodes G, Tohan S, Huggins JW, Baker RO, Buller RL, Touchette E, Waller K, Schriewer J, Neyts J, DeClercq E, Jones K, Hruby D, Jordan R (October 2005). An orally bioavailable antipoxvirus compound (ST-246) inhibits extracellular virus formation and protects mice from lethal orthopoxvirus Challenge. Journal of Virology. 79 (20): 13139—13149. doi:10.1128/JVI.79.20.13139-13149.2005. PMC 1235851. PMID 16189015. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  13. ↑ [1], "Compounds, compositions and methods for treatment and prevention of orthopoxvirus infections and associated diseases" 
  14. ↑ Ishitobi H, Tanida H, Tori K, Tsuji T (1971). Re-examination of the Cycloaddition of Cycloheptatriene with Maleic Anhydride. Bulletin of the Chemical Society of Japan. 44 (11): 2993—3000. doi:10.1246/bcsj.44.2993.
  15. ↑ Hughes DL (2019). Review of the Patent Literature: Synthesis and Final Forms of Antiviral Drugs Tecovirimat and Baloxavir Marboxil. Organic Process Research & Development. 23 (7): 1298—1307. doi:10.1021/acs.oprd.9b00144.
  16. ↑ U.S. Patent 8 124 643
  17. ↑ Siga Technologies. Архів оригіналу за 20 February 2012. Процитовано 18 вересня 2009. [Архівовано 2012-02-20 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Jordan R, Tien D, Bolken TC, Jones KF, Tyavanagimatt SR, Strasser J, Frimm A, Corrado ML, Strome PG, Hruby DE (May 2008). Single-dose safety and pharmacokinetics of ST-246, a novel orthopoxvirus egress inhibitor. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 52 (5): 1721—1727. doi:10.1128/AAC.01303-07. PMC 2346641. PMID 18316519. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  19. ↑ Office of the Commissioner (24 березня 2020). Press Announcements - FDA approves the first drug with an indication for treatment of smallpox. Food and Drug Administration (FDA). Архів оригіналу за 23 April 2019. Процитовано 14 липня 2018.
  20. ↑ National Institute of Allergy and Infectious Diseases (NIAID) (12 вересня 2022). A Randomized, Placebo-Controlled, Double-Blinded Trial of the Safety and Efficacy of Tecovirimat for the Treatment of Human Monkeypox Virus Disease. Архів оригіналу за 20 September 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
  21. ↑ Trial Launching to Study Tecovirimat as Monkeypox Treatment. Contagion Live (англ.). 16 вересня 2022. Архів оригіналу за 16 September 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
  22. ↑ а б Tecovirimat Siga: Pending EC decision. European Medicines Agency. 11 листопада 2021. Архів оригіналу за 13 November 2021. Процитовано 13 листопада 2021. [Архівовано 2021-11-13 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Summary of Product Characteristics (PDF). European Medicines Agency. Архів (PDF) оригіналу за 21 May 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  24. ↑ Tecovirimat Siga Product information. Union Register of medicinal products. Процитовано 3 березня 2023.
  25. ↑ Siga Announces Health Canada Regulatory Approval of Oral Tpoxx. [Архівовано 2022-05-24 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Information for Healthcare Providers on Obtaining and Using TPOXX (Tecovirimat) for Treatment of Monkeypox. U.S. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 31 July 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  27. ↑ Steps for Clinicians to Order Medication to Treat Monkeypox. Coca Now. 19 липня 2022. Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  28. ↑ Monkeypox Outbreak: Updates on the Epidemiology, Testing, Treatment, and Vaccination (PDF). U.S. Centers for Disease Control and Prevention. Архів (PDF) оригіналу за 2 August 2022. Процитовано 27 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тековірімат&oldid=43892276