Телерадіокур'єр
«Телерадіокур'єр» — український повнокольоровий фаховий часопис для працівників радіо й телебачення, що виходив друком в 1996–2012.
Поруч із часописами «Журналіст України» і «Телекритика», «Телерадіокур’єр» належав до найпопулярніших та авторитетних серед працівників різних видів ЗМІ видань.[1]
Видавався в 1996-2012 п'ять разів на рік на 52-х сторінках. Гаслом журналу було: «ЗМІ для ЗМІ. Професіоналам є про що поговорити».[1]
Шеф-редактор — Василь Яцура.
Журнал знайомив читачів із відомими працівниками телерадіоіндустрії, порушував проблеми тогочасних ЗМІ, пов'язані із роздержавленням, переходом на цифровий формат мовлення та мовлення в мережі Інтернет, а також процесами холдингізації засобів масової інформації. Значну увагу приділяв проблемі мовної безграмотності українського телерадіоефіру, його зросійщення; порушенням журналістами професійних етичних норм; заангажованості мас-медіа.[1]
Журнал заснований і видавався Закритим акціонерним товариством «Телерадіокур'єр» — українським підприємством у сфері масмедій та виставкової діяльності. Зареєстроване в 2007.
- Діяльність
Основні види продукції[2]:
- друкований журнал «Телерадіокур'єр»,
- навчальні посібники для фахівців телебачення.
Основні види послуг:[2]
- організація та проведення Київського міжнародного телерадіоярмарку,
- проведення семінарів та конференцій для медіа фахівців.
- організація телевізійного фестивалю «Відкрий Україну!» — найбільшого за кількістю тематичних конкурсів професійного змагання телевиробників України.
- Ключові особи[3]
Засновниками товариства є:[2]
- Дашко Андрій Борисович — 30% акцій
- Переденко Олеся Володимирівна — 20% акцій
- Яцура Василь Іванович — 50% акцій
- ↑ а б в Гандзюк О. В. Основна проблематика практичних фахових видань для журналістів України // Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи. — № 2 (2), 2012. — С. 66-70. Архівовано з джерела 8 січня 2017. Процитовано 2017-09-10. [Архівовано 2017-01-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Річна інформація емітента цінних паперів (ЗАТ «Телерадіокур'єр»)за 2011 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2012. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Офіційний сайтЗАТ «Телерадіокур'єр»
- Телерадіокур'єр. Сайт ВРУ.
- Сайт журналу
