Теліжинці (Білоцерківський район)
село Теліжинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Тер. громада | Тетіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA32020210300090641 |
Облікова картка | Теліжинці |
Основні дані | |
Засноване | 1500 |
Населення | ▼ 842 (01.07.2021)[1] |
Площа | 3,52 км² |
Поштовий індекс | 09822 |
Телефонний код | +380 4560 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
200 м |
Водойми | р. Роська |
Найближча залізнична станція | Друцька |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09822, с. Теліжинці |
Карта | |
Мапа | |
|
Телі́жинці — село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Роська (притока Росі) за 9 км на південний захід від міста Тетіїв. Населення становить 842 особи (станом на 1 липня 2021 року).
Виникло в середині XVI ст. За переказами якийсь Тель, який володів цими землями, наймав на роботу людей. Їх називали Телеві женці. Звідси назва села — Теліжинці.
Ґрунти села родючі, чорноземні. Рельєф земель переважно рівнинний з незначними підвищеннями. З південного заходу на схід протікає річка Роська, по обидва боки якої розташоване село. Річка мілководна, неширока з повільною течією. На захід від села тягнеться "чорний" ліс.
За малойвірними переказами на місці села колись було грецьке поселення, розорене татарами. В 1844 році випадково біля церкви була викопана посудина стародавньої грецької форми в якій знаходились останки спалених людських кісток. За один кілометр від Теліжинець на правому березі річки Роськи помітні сліди стародавнього замку. За місцевими легендами та переказами це залишки стародавнього грецького міста.
З 1724 року при діючій Теліжинецькій церкві відкрито приходське училище для дітей селян.
У 1726 році Теліжинці належали разом з селом Човновиця поміщику Визицькому, каштеляну Волинському, стольнику Пінському, а з 1738 року його дружині.
В 1789 році тут побудована церква, дубова з трьома куполами. Після 1832 року це державне казенне село.
У 1932 комуністи вдалися до масового терору голодом, жертвами якого стали близько 700 осіб (до третини села).
На даний час(коли?) в селі працюють три магазини та три кіоски, відділення зв'язку, сільська рада. Нещодавно відкрилася Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у якій навчається 120 дітей, будинок культури, автоматична телефонна станція, дитячий садочок «Дзвіночок» де виховується 25 дітей.
Станом на 1.01.2007 року працювало — 250 осіб, пенсіонерів — 420, безробітних — 35.
Промисловий потенціал населеного пункту у 2007 році складали два малих підприємства з переробки продукції сільського господарства.
В населеному пункті налічується п'ять сільськогосподарських підприємств: СФГ «Нива», МПП «Агротек», СФГ «Теліжинці», ФГ «Агростар», ПП «Агросистема-плюс». Дані сільськогосподарські формування головним чином вирощують зернові культури, на умовах оренди землі і земельних паїв. Із загальної кількості землі 3017 га, розпайована 1728,І га. Громадянами отримано 602 сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Решта землі складає: землі запасу 239 га, лісове господарство 176,7 га, земля під водним плесом 44,5 га. Сорок п'ять власників паїв користуються землею одноосібно на площі 128,14 га.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 972 | 98.68% |
російська | 13 | 1.32% |
Усього | 985 | 100% |
- Авакум Корнійович Заєць — український священик, протоієрей, фундатор УАПЦ на Нікопольщині;
- Бондар Василь Васильович — прозаїк;
- Василенко Григорій Кирилович — український економіст та історик, професор. Опублікував свої історичні праці «Руси» (1990) та «Велика Скіфія» (1991);
- Драч Іван Федорович — поет, 1985 року видав поетичну збірку «Теліжинці»;
- Шевчук Василь Федорович (1937—2018) — український майстер з художньої обробки дерева.
-
Вулиця Перемоги
-
Сільська рада
-
Школа
-
Будинок культури
-
Амбулаторія
-
Церква
-
Ставок на річці Роська
-
Млин
-
Пам'ятник воїнам-односельцям,
-
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |