Перейти до вмісту

Теодор Руссо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теодор Руссо
Théodore Rousseau
При народженніThéodore Rousseau
Народження15 квітня 1812(1812-04-15)
Париж
Смерть22 грудня 1867(1867-12-22) (55 років)
 Барбізон
(інфаркт міокарда)
ПохованняСена і Марна
НаціональністьФранція Франція
КраїнаФранція
Жанрпейзаж
Навчанняу художника Жана Шарля Ремона
Діяльністьхудожник, фотограф, візуальний митець, графік, рисувальник
Напрямокреалізм
Роки творчості1831 — 1866
ВчительJean-Charles-Joseph Rémondd[2]
Відомі учніCélestin Lerouxd
ЧленБарбізонська школа
ТвориLes Chênes d'Apremontd, Le Printempsd і La Gorge aux Loupsd
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[3], Musée Léon-Dierxd[4], Колекція Фріка[5], Музей мистецтва Метрополітен[6], Музей витончених мистецтв, Рейксмузей, Гаазький муніципальний музей, Frick Art & Historical Centerd, Sheffield Galleries and Museums Trustd, Музей Вікторії та Альберта, Aberdeen Art Galleryd, Художній музей Волтерс, Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Нова гліптотека Карлсберга, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея, Dublin City Gallery The Hugh Laned, Музей Ван Гога, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей образотворчого мистецтва[7], Музей мистецтв Карнегіd, Національна галерея Вірменії, Баварські державні колекції картин, Rijksmuseum Twenthed, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Клівлендський музей мистецтв, Міський музей (Амстердам)[8], Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, Музей Конде, Allen Memorial Art Museumd, Davis Museum and Cultural Centerd, Santa Barbara Museum of Artd, Chrysler Museum of Artd, Shizuoka Prefectural Museum of Artd, Художній музей Мілвокі, Художній музей Північної Кароліни, USC Fisher Museum of Artd, Художній музей Джорджіїd, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Музей мистецтв Толедо, Далласький музей мистецтв, Національна галерея, Barber Institute of Fine Artsd, Columbus Museum of Artd, National Museum of Fine Arts of Cubad, Портландський мистецький музей, Smith College Museum of Artd, The Mesdag Collectiond, Художній музей Вірджинії, Arnot Art Museumd, Henry Art Galleryd, Музей д'Орсе, Museo de Arte de Ponced, Зібрання Воллеса, Memorial Art Galleryd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Southampton City Art Galleryd, Eskenazi Museum of Artd, Художня галерея Лідса, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, Художній музей Базеля, Tweed Museum of Artd, Dunedin Public Art Galleryd, Musée des Peintres de Barbizond, Murauchi Art Museumd, musée des Beaux-Arts de Valenced, Musée d'art et d'histoire de Saint-Lôd, Norfolk Museums Collectionsd, Vanderbilt Museum of Artd, Редінзький громадський музейd, Інститут мистецтв Кларкаd, Музей витончених мистецтв Парижаd, Смітсонівський музей американського мистецтва[9], Berkeley Art Museum and Pacific Film Archived, Musée Thomas-Henryd, Musée des beaux-arts de Lièged, Музей Ґренобляd, Гарвардський художній музей, Мистецька галерея Йоркаd, Музей фюрера, Художній музей Фогга[d], National Museum of Fine Arts of Algiersd, Paisley Museumd, Princeton University Art Museumd, Стара національна галерея, Middlebury College Museum of Artd, Музей витончених мистецтв Поd, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Museum de Fundatied, Музей Фолькванг, музей Пікардіїd, Museum Goudad, Lindenau-Museumd, музей Дордрехтаd, Musée des Beaux-Arts de Caend, Museum of Fine Arts of Reimsd, Бременська картинна галерея, Королівський замок на Вавелі, Музей образотворчих мистецтв (Ніцца), Музей образотворчих мистецтв Нансі, musée d'art et d'histoire de Meudond, Musée des Beaux-Arts de Valenciennesd, Нантський музей образотворчого мистецтва, Королівські музеї витончених мистецтв, Print Collectiond[10], Von der Heydt Museumd, Musée Bonnat-Helleud, Музей Нортона Саймона, Westmont Ridley-Tree Museum of Artd, Балтиморський музей мистецтв, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Musée Grobet-Labadiéd, Yamanashi Prefectural Museum of Artd і Музей мистецтв
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Теодор Руссо у Вікісховищі

Теодор Руссо (фр. Théodore Rousseau; 15 квітня, 1812, Париж — 22 грудня, 1867, Барбізон) — французький художник-пейзажист, графік. Вважається засновником так званої Барбізонської школи.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Майбутній художник мав просте, нешляхетне походження. був сином кравця. Був слабкою, хворобливою дитиною. Батьки відвезли хлопця в село, де той мешкав до дев'яти років. В цьому віці його забрали знову до Парижу. Перші художні навички отримав від дяді, художника-аматора. Художником (тільки мало відомим) стане і його брат — Філіп Руссо.

Навчання та початок творчого шляху

[ред. | ред. код]

Батько бажав для сина кар'єри в бізнесі, але той наполягав на художньому навчанні. І батько підкорився, у віці 15 років юнак став учнем художника-пейзажиста Жана Шарля Ремона. Отримавши дозвіл на копіювання картин в музеї Лувр, Теодор Руссо зупинився на картинах голладців 17 століття, переважно пейзажистах. Це і обумовило подальші пошуки митця, його смаки, його жанр.

1831 рік

[ред. | ред. код]

У 1831 році Т. Руссо подав заявку на участь в Паризькому салоні. І перша виставка відбулася з його картиною. Але консервативне, академічно налаштоване журі не брало його картин подальші чотири роки. Хворобливий і ображений художник відсахнувся від Паризьких салонів і не давав туди своїх картин до реформ 1848 року. Лише суттєві зміни в журі та більш лояльні правила прийняття картин в салон після заворушень 1848 року повернули його твори на виставки.

Анрі Шапу. Барельєф Теодора Руссо та Жана-Франсуа Мілле на скелі у лісі Фонтенбло, 1884

Село Барбізон

[ред. | ред. код]

У пошуках мотивів для картин Теодор мандрував французькими провінціями. Він побував у Ліоні, Руані, приїздив до Нормандії. У 1827 році митець вперше відвідав село Барбізон. Близьке до Парижа, далеке від доглянутих та геометричних садів Версаля, село привабило дешевизною помешкань та їжі, незайманою природою. У 1848 р. Теодор оселився у Барбізоні. Пізніше його сусідом стане багатодітний Жан-Франсуа Мілле, потім приєднаються Діаз де ла Пенья, Жюль Дюпре, Шарль-Франсуа Добіньї, Ніколя-Луї Каба. Так склалась творча група митців — переважно пейзажистів, котрих пізніше назвали Барбізонською школою.

Неприємності

[ред. | ред. код]

Хворобливий художник не відрізнявся привітністю. Стосунки з меценатами та урядовцями були досить погані. Обережний Діаз де ла Пенья вже мав Орден почесного легіону, хоча починав пізніше за Теодора. У 1861 р. Теодор спробував зробити аукціонний продаж своїх картин, але той був невдалим. Французьку публіку Теодор Руссо не підкорив, і, розчарований, навіть прагнув емігрувати з Франції. Приятель з близького оточення Руссо покінчив життя самогубством. Дружина Теодора довго хворіла і згодом збожеволіла.

Смерть

[ред. | ред. код]

Після подорожі на Монблан художник захворів на запалення легенів. Пізніше приєдналося безсоння і він захворів. У серпні 1867 р. переніс перший інсульт, який повторився восени.

22 грудня 1867 р. в Барбізоні він помер.

Картинна галерея

[ред. | ред. код]

Малюнки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Alfred Sensier, Souvenirs sur Th. Rousseau (Paris, 1872).
  • E. Michel, Les Artistes célébres: Th. Rousseau (Paris, 1891).
  • J. W. Mollett, Rousseau and Diaz (London, 1890).
  • David Croal Thomson, The Barbizon School of Painters: Th. Rousseau (London, 1892).
  • Albert Wolff, La Capitale de l'art: Th. Rousseau (Paris, 1886).
  • E. Chesneau, Peintres romantiques: Th. Rousseau (Paris, 1880).
  • P Burty, Maîtres et petit-maîtres: Th. Rousseau (Paris, 1877).

Посилання

[ред. | ред. код]