Теодор фон Вреде

Теодор фон Вреде
Теодор фон Вреде
Народився	3 листопада 1888 або 30 листопада 1888 ; Вандсбек, Гамбург, Німецька імперія
Помер	30 березня 1973 (84 роки) або 3 березня 1973 (84 роки) ; Бонн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
	Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
	Дем'янський щит
	; ; ;

Барон Теодор Губертус Фердинанд Марія Йозеф фон Вреде (нім. Theodor Hubertus Ferdinand Maria Josef Freiherr von Wrede; 3 листопада 1888, Вандсбек — 30 березня 1973, Бонн) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син ротмістра Прусської армії барона Фердинанда фон Вреде і його дружини Пауліни, уродженої Федона. 1 березня 1907 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни, з 1 жовтня 1914 року — ад'ютант полку. З 26 листопада 1916 року — командир ескадрону. З 25 січня 1917 року —ад'ютант бригади. З 21 травня 1917 року — командир ескадрону гвардійського кірасирного полку. З 13 листопада 1917 року служив в Генштабі 226-ї піхотної дивізії, з 1 липня 1918 року — 9-го армійського корпусу, з 21 жовтня 1918 року — армії, з 24 жовтня 1918 року — 242-ї піхотної дивізії.

З 7 серпня 1920 року служив в 15-му кінному полку. З 8 квітня 1921 року — командир ескадрону. З 1 квітня 1923 року служив в Генштабі 3-ї кавалерійської дивізії в Касселі (з 13 травня 1925 року — у Веймарі), з 1 квітня 1927 року — в штабі 4-ї дивізії (Дрезден), з 1 листопада 1931 року — в штабі 11-го кінного полку (Нойштадт), з 1 грудня 1931 року — знову в Генштабі 3-ї кавалерійської дивізії. З 1 лютого 1934 року — командир 10-го кінного (з 6 жовтня 1936 року — кавалерійського) полку в Цюлліхау (з 1 жовтня 1934 року — в Торгау).

З 12 жовтня 1937 року — військовий аташе в Будапешті. З 25 жовтня 1939 року — командир 423-ї дивізії особливого призначення, з 20 березня 1940 року — 393-ї піхотної дивізії. 20 травня 1940 року відправлений в командний резерв ОКГ. З 8 червня 1940 року — командир 290-ї піхотної дивізії. 1 травня 1942 року важко поранений у Дем'янському котлі і знятий з посади. 1 липня 1942 року знову відправлений в командний резерв ОКГ і більше не отримав призначень. 31 грудня 1944 року звільнений у відставку.

Сім'я

12 липня 1922 року одружився з Іреною фон Шорлемер. В пари народились 2 сини (1923, 1925).

Звання

Фанен-юнкер (1 березня 1907)
Лейтенант (18 листопада 1908; патент від 18 листопада 1906)
Оберлейтенант (24 грудня 1914)
Ротмістр (18 серпня 1916)
Гауптман (1 квітня 1923)
Майор (1 травня 1929)
Оберстлейтенант (1 жовтня 1933)
Оберст (1 серпня 1935)
Генерал-майор (1 квітня 1939)
Генерал-лейтенант (1 березня 1941)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го (із застібкою «Перед ворогом») і 1-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Німецький хрест в золоті (26 грудня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста (22 лютого 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Дем'янський щит

Література

Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання