Перейти до вмісту

Теорема Морлі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Трикутник Морлея
Трикутник Морлея

Теорема Морлі про трисектриси трикутника — одна з найдивовижніших теорем геометрії трикутника.

Теорема стверджує:

Точки перетину суміжних трисектрис внутрішніх кутів довільного трикутника є вершинами рівностороннього трикутника.

На рисунку праворуч три різнокольорових кута при кожній вершині великого трикутника рівні між собою. Теорема стверджує, що незалежно від вибору великого трикутника, маленький фіолетовий трикутник буде рівностороннім.

Теорема Морлі не виконується в сферичній[1] і гіперболічній геометрії.

Терема Морлі для трисектрис зовнішніх кутів трикутника

[ред. | ред. код]
Теорема Морлі для трисектрис зовнішніх кутів трикутника

Теорема також справедлива для зовнішніх кутів трикутника:[2][3]

Точки перетину суміжних трисектрис зовнішніх кутів довільного трикутника є вершинами рівносторонніх трикутників.

Крім того продовження трисектрис внутрішніх кутів також перетинаються з суміжними трисектрисами зовнішніх кутів у вершинах цих трикутників.

Історія

[ред. | ред. код]

Теорема була відкрита в 1904 Франком Морлі[en]. Тоді він розповів про неї друзям з Кембриджського університету, а опублікував її в 1924 році, коли він був у Японії.[4]. За цей час вона була незалежно опублікована як задача в часописі «Educational Times».

Доведення

[ред. | ред. код]

Існує багато способів доведення теореми Морлі, деякі з яких дуже технічні[5].

Кілька ранніх доведень ґрунтувалися на тригонометричних розрахунках. До одних з крайніх доведень теореми належать алгебричне доведення Алена Конна (1998, 2004), яке поширює теорему на загальні поля, окрім тих що мають характеристику три, і доведення Джона Конвея[6][7], що спирається на елементарну геометрію . Останній починається з рівностороннього трикутника і показує, що навколо нього можна побудувати трикутник, подібний до будь-якого обраного трикутника.

Трикутники Морлі

[ред. | ред. код]

Теорема Морлі містить 18 спеціальних трикутників (рівносторонніх і різносторонніх), які виникають при перетині трисектрис трикутника.[3][8][9][10]

Правильний трикутник, описаний вище в теоремі про трисектриси внутрішніх кутів, називається першим трикутником Морлі[8], і має довжину сторони:

та площу:

де R — радіус описаного кола початкового трикутника, а A, B та C — його внутрішні кути.

З першим трикутником Морлі також пов'язані дві чудові точки трикутника — перша та друга точки Морлі[en], які в Енциклопедії центрів трикутника ETC Кларка Кімберлінга мають номери X(356) та X(357).[11][12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Morley's Theorem in Spherical Geometry.
  2. Wells, 1991, с. 155.
  3. а б Weisstein, Eric W. Morley's Theorem. MathWorld (англ.).
  4. Alfred S. Posamentier (2003). Math Wonders to Inspire Teachers and Students (PDF) (англ.). Alexandria, Virginia USA: Association for Supervision and Curriculum Development. с. 146. ISBN 0-87120-775-3.
  5. Alexander Bogomolny[en]. Morley's Miracle. — Cut-the-knot.
  6. Alexander Bogomolny[en]. J. Conway's proof. — Cut-the-knot.
  7. Conway John. The Power of Mathematics. — Cambridge University Press, 2006. — P. 36–50. — ISBN 978-0-521-82377-7.
  8. а б Weisstein, Eric W. First Morley Triangle. MathWorld (англ.).
  9. Weisstein, Eric W. Second Morley Triangle. MathWorld (англ.).
  10. Weisstein, Eric W. Third Morley Triangle. MathWorld (англ.).
  11. Clark Kimberling. ENCYCLOPEDIA OF TRIANGLE CENTERS. faculty.evansville.edu (англ.).
  12. Kimberling, Clark. 1st and 2nd Morley centers.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. H. S. M. Coxeter, Samuel L.Greitzer. ""Morley's Theorem." §2.9 in Geometry Revisited.. — Washington, DC: Math. Assoc. Amer., 1967. — Vol. 19. — P. 193: 47-50.
  2. Wells, D. (1991). The Penguin Dictionary of Curious and Interesting Geometry (PDF) (англ.). London: Penguin. с. 154—155. ISBN 0-14-011813-6.
  3. Child, J. M. "Proof of Morley's Theorem.". — Math. Gaz., 1923. — No. 11. — P. 171.
  4. Taylor, F. G. and Marr, W. L. "The six trisectors of each of the angles of a triangle" // Proceedings of the Edinburgh Mathematical Society. — 1913–14. — No. 33. — P. 119–131. — DOI:10.1017/S0013091500035100.

Посилання

[ред. | ред. код]