Терезія Вільгельміна Нассауська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терезія Вільгельміна Нассауська
Therese Wilhelmine Friederike Isabelle Charlotte von Oldenburg
Ім'я при народженніТерезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта Нассауська
Народилася17 квітня 1815(1815-04-17)
Вайльбург
Померла8 грудня 1871(1871-12-08) (56 років)
Прага
Діяльністьблагодійниця
Титулпринцеса і Princess of Nassaud
РідНассауська династія
БатькоВільгельм I Нассауський
МатиЛуїза Саксен-Гільдбурггаузенська
Брати, сестриОлена Нассауська, Софія Нассауська, Марія Нассауська, Prince Nikolaus Wilhelm of Nassaud, Адольф I і Prince Moritz Wilhelm of Nassau-Weilburgd
У шлюбі зОльденбургський Петро Георгійовичd
ДітиDuke Alexander Petrovich of Oldenburgd, Романова Олександра Петрівна, Duke Constantine Petrovich of Oldenburgd, Тереза Петрівна Ольденбурзька, Duke Nikolaus of Oldenburgd, Marie Friederike Cäcilie of Oldenburgd[1], Georg Friedrich Alexander von Holstein-Gottorp, Herzog von Oldenburgd[1] і Ekaterina Petrovna of Oldenburgd[1]
Нагороди
Орден Святої Катерини 1 ступеня
Орден Святої Катерини 1 ступеня

Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта Нассауська, в шлюбі герцогиня Ольденбурзька (нім. Therese Wilhelmine Friederike Isabelle Charlotte von Nassau-Weilburg) ( 17 квітня 1815, Weilburg — 8 грудня 1871, Прага) — за народженням входила до Дому Нассау-Вайльбурга, принцеса Нассау-Вайльбург. Через шлюб з герцогом Петром Ольденбурзьким Тереза також була герцогинею Ольденбурзькою. Родичка Російського Імператорського Дому, благодійниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Принцеса Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта (при російському дворі — Терезія Василівна) народилася 17 квітня 1815 року і була старшою дочкою герцога Вільгельма Оранського і його першої дружини Луїзи-Шарлотти Саксен-Альтенбурзької (1794—1825). Сестра Адольфа Оранського і зведена сестра — Софії, королеви Швеції і принца Вільгельма Миколи.

У десять років її мати померла, тому виховувалася під керівництвом батька і мачухи, принцеси Пауліни Вюртемберзької (1810–1856), яка була старша за неї всього на п'ять років. Терезія отримала гарну освіту, займалася живописом і скульптурою. Велика княжна Ольга Миколаївна (майбутня королева Вюртемберга) так відгукувалася про Терезію: «Вона була велика, тонка, з довгими зубами і чудовими волоссям, дотепна, завжди знає, чого хоче, але недобра»[2]. Граф С. Д. Шереметев писав[3]:

«Жінка великого безсумнівного розуму, зі своєрідним гумором і дотепністю. У неї був живий, свіжий саркастичний розум, натура взагалі багато обдарована, але не задоволена тим, що їй дано було в житті. Вона схильна була до пристрасті, до захоплень».

Своє справжнє покликання принцеса Терезія знайшла у благодійній діяльності: вона «була енергійною помічницею чоловіка у справах благодійності». У 1841 році принцеса Терезія отримала від свого чоловіка, відомого благодійника і мецената принца Ольденбурзького, у своє відання засновану на Петроградській Стороні школу для бідних дівчаток, на основі якої пізніше виник «Інститут Ї. І. В. принцеси Терезії Ольденбурзької». У 1843 році вона взяла під заступництво два нічних притулки і зайнялася їх перебудовою. У тому ж році Терезія побувала в дитячій лікарні Варшави, де існувала община сестер милосердя, і вирішила перенести цей досвід в Росію.

9 березня 1844 року в палаці принца Петра Георгійовича Ольденбурзького (Палацова набережна, буд. № 2) відбулося перше засідання «Громади сестер милосердя». У ньому брали участь і дочки імператора Миколи I великі княгині Марія та Олександра. Пізніше Терезія входила до Комітету громади. Також захоплювалася живописом і ліпниною. У Остаф'єво знаходиться бюст її доброго знайомого Вяземського, який присвятив їй вірші, відлитий з гіпсового оригіналу, створеного принцесою в 1855 році[4].

Померла Терезія-Вільгельміна 8 грудня 1871 року в Празі.

Шлюб і діти

[ред. | ред. код]

11 (23) квітня 1837 року стала дружиною герцога Петра Георгійовича Ольденбурзького (1812—1881). сина великої княгині Катерини Павлівни і герцога Георга Ольденбурзького. У шлюбі народила 8 дітей, чотири сини і чотири дочки.

  1. Олександра Фредеріка Вільгельміна (велика княгиня Олександра Петрівна) (1838—1900) — дружина великого князя Миколи Миколайовича;
  2. Микола Фрідріх Август (Микола Петрович (1840—1886) — чоловік графині Марії Іллівни Остернбург, уродженої Булацель;
  3. Марія Фредеріка Цецилія (1842—1843);
  4. Олександр Фрідріх Костянтин (Олександр Петрович) (1844—1932) — чоловік княжни Євгенії Максиміліанівни Романівської герцогині Лейхтенберзької;
  5. Катерина Фредеріка Пауліна (Катерина Петрівна) (1846—1866);
  6. Георг Фрідріх Олександр (Георгій Петрович) (1848—1871);
  7. Костянтин Фрідріх Петро (Костянтин Петрович) (1850—1906) — чоловік графині Агрипини Костянтинівни Зарнекау, уродженої Джапарідзе, в першому шлюбі — княгиня Дадіані;
  8. Терезія Фредеріка Ольга (Терезія Петрівна) (1852—1883) — дружина князя Георгія Максиміліановича Романовського, 6-го герцога Лейхтенберзького.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Воспоминания в. кн. Ольги Николаевны «Сон юности» (1825—1846). Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2020.
  3. ↑ Мемуары графа С. Д. Шереметева: Т. 1. — 2004. — 736 с.
  4. ↑ Памятник П.А. Вяземскому. Музей-усадьба «Остафьево». Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 13 травня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Терезія_Вільгельміна_Нассауська&oldid=41828650