Теренс Кроуфорд
Теренс Кроуфорд  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Теренс Алан Кроуфорд (англ. Terence Allan Crawford) |
| Прізвисько | Мисливець (англ. Hunter) |
| Громадянство |  США |
| Народження | 28 вересня 1987 (37 років) Омаха, Небраска |
| Alma mater | Omaha Bryan High Schoold |
| Вагова категорія | Перша середня Напівсередня вага Перша напівсередня вага Легка вага |
| Зріст | 173 см |
| Розмах рук | 178 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 14 березня 2008 |
| Останній бій | 3 серпня 2024 |
| Пояс | WBA |
| Боїв | 41 |
| Перемог | 41 |
| Перемог нокаутом | 31 |
| Поразок | 0 |
| Нічиїх | 0 |
Теренс Кроуфорд (англ. Terence Crawford; нар. 28 вересня 1987, Омаха, Небраска, США) — американський боксер-професіонал, що виступає в першій середній вазі. Колишній чемпіон світу в легкій вазі за версіями WBO (2014 — 2015) та The Ring (2014 — 2015), колишній абсолютний чемпіон в першій напівсередній вазі (титули WBO (2015 — 2017), WBC (2016 — 2017), WBA (Super) (2017), IBF (2017) та The Ring (2016 — 2017)), колишній абсолютний чемпіон світу в напівсередній вазі (титули WBO (2018 — 2024), WBC (2023—2024), WBA (Super) (2023—2024), IBF (2023—2024) та The Ring (2023), а також чемпіон світу за версією WBA (2024) в першій середній вазі.
Після невдалої спроби кваліфікуватися на Олімпійські ігри 2008 року, вирішив перейти у професіональний бокс. Перший бій провів 14 березня 2008 року.
15 червня 2013 року в бою за вакантний титул WBO NABO переміг технічним нокаутом мексиканського ветерана Алехандро Санабрія.
Свій перший титул чемпіона світу Кроуфорд виграв 1 березня 2014 року у бою проти чемпіона WBO у легкій вазі британця Рікі Бернса. Бій проходив у Глазго, і це був п'ятий захист титулу Бернсом. Теренс розпочав в'яло, але у 4 раунді закінчив розвідку і захопив перевагу до самого кінця бою, обстрілюючи Бернса по всім поверхам. Його перемога була одноголосною — двічі 116-112 і 117-111.[1]
28 червня 2014 року відбувся бій між двома непереможними боксерами кубинцем Юріоркісом Гамбоа та Теренсом Кроуфордом. До бою боксери підійшли з абсолютно однаковим послужним списком: 23 перемоги, з яких 16 нокаутом. На кону стояв пояс WBO у легкій вазі, що належав Кроуфорду. Перші чотири раунди тривали у рівній боротьбі, однак невелику перевагу можна було віддати кубинському боксеру. Все змінилося у п'ятій трихвилинці, у ній Кроуфорд зумів відправити суперника у нокдаун. Хоч Гамбоа і зумів відновитися після цього, але перевага була вже повністю на стороні американця. Так, у восьмому раунді чемпіон ще раз відправив кубинця у нокдаун. А у дев'ятому, після ще двох нокдаунів, суддя вирішив зупинити бій[2][3]. Для Гамбоа ця поразка стала першою у професіональній кар'єрі.
29 листопада 2014 року провів бій з мексиканцем Раймундо Бельтраном. Теренс здобув розгромну перемогу за очками — двічі 120-108 і 119-109.[4] Після того, як захистив свій пояс та виграв титул чемпіона The Ring, вирішив перебратися у наступну вагову категорію[5].
18 квітня 2015 року виграв вакантний титул чемпіона WBO у першій напівсередній вазі, нокаутувавши у шостому раунді пуерториканця Томаса Дюлорме, який тричі за бій побував на настилі рингу[6]
Захистив титул в боях проти канадця Діеррі Жана і американця Хенка Ланді.
23 липня 2016 року виграв за очками об'єднавчий бій за титули чемпіона світу за версіями WBC і WBO в 1-й напівсередній вазі в українця Віктора Постола. Теренс за традицією розпочав уважно і обережно. У п'ятому раунді він двічі надіслав Постола в нокдаун, після чого заволодів повною перевагою - краще рухався, був швидшим і точнішим. Судді віддали перемогу одноголосно — двічі 118-107 і 117-108.[7]
10 грудня 2016 в односторонньому бою в 8-му раунді нокаутував в минулому претендента на титул чемпіона в легкій вазі американця Джона Моліну.[8]
20 травня 2017 року Кроуфорд впевнено розібрався з олімпійським чемпіоном 2008 року домініканцем Мануелем Феліксом Діасом. Перед 11 раундом кут Діаса відмовився від бою.[9]
19 серпня 2017 року у Лінкольні (Небраска) чемпіон світу за версіями WBC і WBO Теренс Кроуфорд нокаутував у 3 раунді об'єднавчого бою непереможного володаря титулів IBF і WBA Super намібійця Джуліуса Індонго і став абсолютним чемпіоном світу у першій напівсередній вазі.[10] Таким чином, Кроуфорд став першим за 13 років боксером після Бернарда Гопкінса у 2004 році, якому вдалося об'єднати усі 4 найпрестижніші пояси одного дивізіону. Крім того, цей поєдинок став лише четвертим в історії боксу, в якому розігрувалися усі 4 титули основних версій. Три попередніх відбувалися за участю все того ж Гопкінса.[11][12] Сам бій склався для Кроуфорда напрочуд легко — відразу захопивши ініциативу, Теренс наприкінці другого раунду надіслав Індонго у нокдаун, а в третьому нокаутував ударом по печінці.[13]
Восени 2017 року Кроуфорд оголосив про перехід у наступну вагову категорію. Чемпіонські титули WBC, WBA і WBO у першій напівсередній вазі стали вакантними. Трохи раніше Кроуфорд відмовився і від титулу IBF.
9 червня 2018 року на MGM Grand у Лас-Вегасі відбувся бій Теренса Кроуфорда і чемпіона світу за версією WBO у напівсередній вазі австралійця Джеффа Горна. Кроуфорд без особливих проблем переміг Горна. Бій тривав 9 раундів і закінчився технічним нокаутом — Теренс відправив Джеффа в нокдаун, а після продовження бою кинувся на добивання, суддя зупинив одностороннє побиття. Горн отримав першу поразку, а Кроуфорд став чемпіоном у третій ваговій категорії.[14]
13 жовтня 2018 року у рідній для Кроуфорда Омахі (Небраска) чемпіон довів свою перевагу технічним нокаутом у 12 раунді над американцем Хосе Бенавідесом. Бенавідес зробив усе для перемоги, навіть спробував словами і діями ще до бою спровокувати Кроуфорда на рубку в ринзі,[15] в якій у нього було б більше шансів перемогти, але не вийшло. Теренс діяв максимально ощадливо, мінімізуючи ризики. Незважаючи на те, що поєдинок розпочався тактичним протистоянням з використанням джебів, Кроуфорд володів перевагою практично протягом усього бою, а у завершальній трихвилинці провів чудовий аперкот, надіславши Бенавідеса в нокдаун і не давши отямитись, притис його до канатів і продовжував завдавати точних ударів, змусивши рефері зупити бій за кілька секунд до закінчення регламентованого часу бою.[16] Поразка у цьому бою для Бенавідеса стала першою.
Бій Кроуфорд - Бенавідес зібрав найбільший телерейтинг в США у 2018 році. Його спостерігали у прямому ефірі 2,245 млн телеглядачів каналу ESPN.[17]
20 квітня 2019 року на культовій арені Madison Square Garden, у Нью-Йорку екс-чемпіон британець Амір Хан спробував відібрати у Теренса Кроуфорда титул чемпіона світу за версією WBO, але кінцевий результат бою не міг передбачити ніхто. В перемогу Хана мало хто вірив, але була надія на більш-менш конкурентний бій. Британець традиційно розпочав з наскоків з легкими ударами, але Теренсу у першому раунді вдалася двохударна серія — правим через руку, зміщення за спину і лівий боковий точно в голову. Хан звалився в нокдаун. Амір і в наступних раундах пробував відстрілюватись серійно, але надто рано зрозумів неминучість поразки. Кроуфорд піддавлював і хотів знести суперника. У нього вийшло, але не так, як Теренс розраховував. У 6 раунді Кроуфорд, пробиваючи серію, ненавмисно провів аперкот нижче пояса, і Хан отримав час на відновлення. Зазвичай, 5 хвилин для цього достатньо. Але Хан покорчився, і раптом в ринг вийшов лікар, який раніше почув щось від тренера Хана, і сказав рефері, що Хан не може продовжувати бій. Відмова від продовження бою виглядала дивною. Дивним стало і рішення рефері присудити Кроуфорду перемогу технічним нокаутом.[18][19]
Цей поєдинок став для Теренса другим, який транслювався за системою Pay-per-view, і його придбали близько 150 000 глядачів.[20]
Початок бою Теренс Кроуфорд - Егідіюс Каваляускас вийшов конкурентним, але в другій половині бою непереможний литовець виглядав стомленим через високий темп, запропонований чемпіоном.
Кроуфорд в 7 раунді надіслав Каваляускаса в нокдаун, а в 9 раунді завершив поєдинок технічним нокаутом після ще одного нокдауна.[21]
Вечір боксу з головним боєм Кроуфорд - Каваляускас став самим рейтинговим на каналі ESPN у 2019 році.[22]
14 листопада 2020 року Кроуфорд захистив свій титул WBO в бою проти колишнього чемпіона IBF в напівсередній вазі Келла Брука. В четвертому раунді чемпіон спочатку надіслав претендента в нокдаун, а потім довів справу до зупинки бою рішенням рефері.
20 листопада 2021 року Кроуфорд провів захист проти обов'язкового претендента по версії WBO колишнього дворазового чемпіона світу у напівсередній вазі американця Шона Портера. Портер розпочав бій дуже активно, і половину відведеного часу бій був рівним. Обидва боксера отримали ушкодження через зіткнення головами. Але в другій половині бою Портер уповільнився, а Кроуфорд доносив потужні удари. На початку десятого раунду чемпіон лівим аперкотом надіслав претендента в нокдаун, а через хвилину зробив те ж саме вдруге, після чого кут Портера викинув рушник.[23]
29 липня 2023 року відбувся бій між Кроуфордом і чемпіоном за трьома версіями Ерролом Спенсом.
Спенс, тричі по ходу бою побувавши в нокдаунах, програв технічним нокаутом в дев'ятому раунді, зазнавши першої в кар'єрі поразки. Теренс Кроуфорд став першим абсолютним чемпіоном світу у напівсередній вазі і першим дворазовим абсолютним чемпіоном, якому вдалося заволодіти чотирма титулами основних версій.[24]
3 серпня 2024 року зустрівся в бою з чемпіоном WBA в першій середній вазі Ісроїлом Мадримовим (Узбекистан). Конкурентний бій тривав увесь відведений час і завершився перемогою одностайним рішенням Кроуфорда, який став чемпіоном в четвертій ваговій категорії.[25]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- ↑ iSport.ua (2 березня 2014). Кроуфорд отбирает титул у Бёрнса. iSport.ua. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Гамбоа vs Кроуфорд: лучшие моменты боя. ВИДЕО. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
- ↑ iSport.ua (30 листопада 2014). Кроуфорд переигрывает Бельтрана. iSport.ua. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Кроуфорд переходит в суперлегкий вес. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
- ↑ Кроуфорд стал чемпионом в суперлегком весе. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
- ↑ Украинец Постол проиграл чемпионский титул американскому "Охотнику". ТСН.ua (рос.). 24 липня 2016. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ iSport.ua (11 грудня 2016). Кроуфорд справился с Молиной. iSport.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Кроуфорд досрочно победил Диаса. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ iSport.ua (20 серпня 2017). Кроуфорд – Индонго: видео боя. iSport.ua. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Сложил вдвое. Полное видео боя Кроуфорда против Индонго. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Архівована копія. www.sport-express.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Кроуфорд нокаутировал Индонго и стал абсолютным чемпионом мира. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Кроуфорд досрочно победил Хорна и завоевал чемпионский титул по версии WBO. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Бенавидес толкнул Кроуфорда и едва не получил за это в челюсть. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Кроуфорд - Бенавидес: судейские записки на момент остановки боя. Телеграф (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ источники, Внешние (17 жовтня 2018). Свежий бой Теренса Кроуфорда собрал рекордный телерейтинг в США в 2018 году. www.ua-football.com (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Гусейнов, Микаил. Американец выиграл чемпионский бой ударом ниже пояса. Куда смотрели судьи?. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Бой Кроуфорд – Хан не разочаровал. Если бы не это завершение. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ Поединок Кроуфорд - Хан продал 150 000 PPV. Prosports.kz (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ iSport.ua (15 грудня 2019). Кроуфорд защитил титул в бою против Каваляускаса. iSport.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Бой Кроуфорд - Каваляускас стал самым успешным боксерским событием на ESPN в 2019 году | Fightnews.info. fightnews.info (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- ↑ Іншаков, Максим (21 листопада 2021). Непереможний боксер виграв чемпіонський бій, опустивши Усика та Ломаченка. Відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ iSport.ua (30 липня 2023). Кроуфорд декласував Спенса і став абсолютним чемпіоном світу у напівсередній вазі. iSport.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ iSport.ua (4 серпня 2024). Кроуфорд - Мадрімов: найкращі моменти бою - відео. iSport.ua (укр.). Процитовано 1 вересня 2024.
- ↑ Відповідно да сайту BoxRec. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 2 січня 2016.
- Профіль на сайті BoxRec [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.]
| Спорт | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- Народились 28 вересня
- Народились 1987
- Уродженці Омахи
- Афроамериканські боксери
- Боксери легкої ваги
- Боксери першої напівсередньої ваги
- Боксери напівсередньої ваги
- Чемпіони світу з боксу в легкій вазі
- Чемпіони світу з боксу в першій напівсередній вазі
- Чемпіони світу з боксу в напівсередній вазі
- Чемпіони WBO
- Чемпіони WBC
- Чемпіони WBA
- Чемпіони IBF
- Чемпіони світу США
- Спортсмени Омахи