Терентьєв Валентин Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терентьєв Валентин Олександрович
Народився1910(1910)
місто Мінусинськ, тепер Красноярського краю, Російська Федерація
Помер15 січня 1965(1965-01-15)
місто Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч
Alma materДніпровський державний технічний університет
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ПартіяКПРС
НагородиОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора

Валентин Олександрович Терентьєв (1910, місто Мінусинськ, тепер Красноярського краю, Російська Федерація — 15 січня 1965, місто Київ) — український радянський діяч, інженер, міністр будівництва УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1965 роках. Доктор технічних наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителя.

У 1931 році закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут.

У 1931—1940 роках — на будівництві Кузнецького металургійного комбінату у РРФСР; інженер Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського; інженер Головного управління капітального будівництва Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР.

У 1940—1954 роках — керівник низки будівельно-монтажних трестів і управлінь, які здійснювали будівництво металургійних, хімічних і машинобудівних підприємств.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1954—1956 роках — заступник міністра будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості СРСР.

6 серпня 1956 — липень 1957 року — міністр будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Української РСР.

22 липня 1957 — 1958 року — начальник відділу будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Державної планової комісії Української РСР — міністр Української РСР.

2 серпня 1958 — 11 січня 1963 року — міністр будівництва Української РСР.

12 січня 1963 — 15 січня 1965 року — міністр монтажних і спеціальних будівельних робіт Української РСР.

Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • газета «Радянська Україна» — 1965 р. — січень.