Терентьєв Валентин Олександрович

Терентьєв Валентин Олександрович
Терентьєв Валентин Олександрович
Народився	10 травня 1910; Мінусінськ, Minusinsk Uyezdd, Єнісейська губернія, Російська імперія
Помер	15 січня 1965 (55 років) ; Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія; СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Дніпровський державний технічний університет
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терентьєв.

Валентин Олександрович Терентьєв (10 травня 1910, місто Мінусинськ, тепер Красноярського краю, Російська Федерація — 15 січня 1965, місто Київ) — український радянський діяч, інженер, міністр будівництва УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1965 роках. Доктор технічних наук.

Біографія

Народився в родині вчителя.

У 1931 році закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут.

У 1931—1940 роках — на будівництві Кузнецького металургійного комбінату у РРФСР; інженер Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського; інженер Головного управління капітального будівництва Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР.

У 1940—1951 роках — головний інженер та керуючий низки будівельно-монтажних трестів і управлінь, які здійснювали будівництво металургійних, хімічних і машинобудівних підприємств у містах Ростові-на-Дону, Новоросійську, Челябінську.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1951—1954 роках — начальник управління «Головпридніпровбуду» та член колегії Міністерства будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості СРСР.

У 1954—1956 роках — заступник міністра будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості СРСР.

6 серпня 1956 — 31 травня 1957 року — міністр будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Української РСР.

22 липня 1957 — серпні 1958 року — начальник відділу будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості Державної планової комісії Української РСР — міністр Української РСР.

2 серпня 1958 — 11 січня 1963 року — міністр будівництва Української РСР.

12 січня 1963 — 15 січня 1965 року — міністр монтажних і спеціальних будівельних робіт Української РСР.

Помер 15 січня 1965 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

Нагороди

два ордени Леніна
орден Трудового Червоного Прапора (1960)
медалі

Література

газета «Радянська Україна» — 1965 р. — січень.