Тересівка
| Тересівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Галицький |
| Рада | Блюдники |
| Основні дані | |
| Існувало до | 1950 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′59″ пн. ш. 23°53′4″ сх. д. / 48.86639° пн. ш. 23.88444° сх. д. |
| Карта | |
.svg)  Тересівка | |
 Тересівка | |
| Мапа | |
| |
Тересівка (пол. Teresówka ) — колишня німецька колонія на території Долинського району.
Німецькі колоністи до Галичини прибули на запрошення австрійського імператора Йосифа ІІ (так звана йозифінська колонізація). На частині земель, що належали камері (державних землях), творилися німецькі поселення.
У 1880 році село належало до Долинського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 15 будинків і 114 мешканців (2 греко-католики, 107 римо-католиків і 5 інших визнань; 2 русини-українці, 108 німців і 4 поляки). Село входило до гміни (самоврядної громади) Велдіж[1].
На 1 січня 1939 року село входило до ґміни Велдіж Долинського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки, в селі мешкало 180 осіб (10 українців, 70 поляків та 100 німців)[2]. 17 січня 1940 року село включене до Вигодського району.
Німців радянською владою у 1940 році було депортовано до Вартегау (Німеччина) згідно із сумнозвісною угодою Молотова — Ріббентропа, поляків — у 1945 році до Польщі за «Угодою про взаємний обмін населенням у прикордонних районах».
У повоєнний час на території села тривала боротьба ОУН-УПА проти московських окупантів[3], задля позбавлення повстанців підтримки виселено українців і село припинило існування.
- ↑ Teresówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 307. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 22.
- ↑ Українська Головна Визвольна Рада: документи, офіційні публікації, матеріали. — друге. — Торонто, Львів : Літопис УПА, 1994. — Т. 3: 1949—1952. — С. 162. — (Літопис Української Повстанської Армії) — ISBN 0-920092-19-5.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |