Терещенко Алла Констянтинівна

Терещенко Алла Констянтинівна
Терещенко Алла Констянтинівна
Народилася	3 вересня 1938 (86 років); Костянтинівка
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	мистецтвознавиця
Alma mater	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства[d]
Нагороди	премія Національної спілки театральних діячів України в галузі театрознавства і театральної критики
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терещенко.

А́лла Костянти́нівна Тере́щенко (нар. 3 вересня 1938) — український мистецтвознавець, член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2001), професор (2002). Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України в галузі театрознавства і театральної критики (1988).

Біографія

Народилася 3 вересня 1938 року в місті Костянтинівка, нині Донецька область.

Професійний шлях починала в 1955—1957 роках концертмейстером БК (будинок культури) № 1 міста Львів.

У 1957—1958 роках — викладач львівської СШ № 1.

У 1963 році закінчила Львівську консерваторію за спеціальністю «Музикознавство».

У 1963—1967 роках — музичний редактор комітету радіо і телебачення, м. Львів.

У 1967—1968 роках — викладач Львівського музичного училища.

У 1971 році закінчила аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН України.

З 1971 року працює в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського АН України.

З 1984 року доктор мистецтвознавства^[1].

В 1997—2000 роках — проректор з науково-дослідної роботи Київської дитячої академії мистецтв.

1971 — кандидат, 1981 — доктор мистецтвознавства. Професор Київського національного інституту театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка.

Творча діяльність

Є автором наукових праць:

«Роман Сімович» (1973),
«Українська радянська кантата і ораторія» (у двох книгах, 1975, 1980),
«Анатолій Солов'яненко» (1982),
«Образ В. І. Леніна і тема революції в українській музиці» — Київ, «Знання», 1982.
«Анатолій Кос-Анатольський» (1986),
«Львівський державний академічний театр опери та балету імені Івана Франка», Київ, «Музична Україна» (1989),
«Анатолій Солов'яненко. Український голос, що розмовляв з усім світом» (2002).
«Анатолій Солов'яненко. Творчий шлях», Київ, 2009.

Загалом з-під пера вийшло 8 монографій, у своєму творчому доробку має понад 100 праць — розділи до багатотомних академічних видань «Історія української музики», «Історія української культури», статті у наукових збірниках, а також у періодиці, енциклопедичних виданнях, зокрема в «Українській музичній енциклопедії».

Примітки

↑ Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 443. ISBN 966-651-002-2.

Посилання

Національна академія мистецтв України [Архівовано 5 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 443. ISBN 966-651-002-2.

[1]