Перейти до вмісту

Терещенко Олександр Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Терещенко Олександр Максимович
Народився25 вересня 1909(1909-09-25)
місто Єлисаветград Херсонської губернії, тепер місто Кропивницький
Померневідомо
Країна СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьдержавний діяч
Військове званнямайор
ПартіяКПРС
НагородиОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олександр Максимович Терещенко (25 вересня 1909(19090925), місто Єлисаветград Херсонської губернії, тепер місто Кропивницький — ?) — український радянський діяч, 1-й секретар Борщівського районного комітету КП(б)У Тернопільської області, 1-й секретар Стрийського і Дрогобицького райкомів КПУ Дрогобицької (Львівської) області.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. З 1924 по 1928 рік — учень Будинку робітників-підлітків у Єлисаветграді (Зінов'ївську).

У 1928—1929 роках — коваль-інструментальник Зінов'ївського заводу сільськогосподарських машин «Червона Зірка». Одночасно навчався у вечірньому металургійному технікумі.

У липні 1929—1930 роках — у Червоній армії.

У 1930—1932 роках — заступник директора Зінов'ївського сільськогосподарського технікуму.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932—1933 роках — секретар партійного комітету Зінов'ївської контори «Союзтранс».

У 1933—1936 роках — секретар партійного комітету радгоспу «Червоний партизан» Одеської області.

У 1936—1939 роках — голова виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих Одеської області.

У жовтні 1939—1941 роках — інструктор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу Тернопільського обласного комітету КП(б)У; завідувач військового відділу Тернопільського обласного комітету КП(б)У.

З 1941 року — в Червоній армії, на Південно-Західному фронті, учасник німецько-радянської війни. Потім перебував на відповідальній партійній і радянській роботі в тилу.

У 1944—1951 роках — голова виконавчого комітету Копичинської районної ради депутатів трудящих Тернопільської області; 1-й секретар Борщівського районного комітету КП(б)У Тернопільської області.

У квітні 1951 — червні 1959 року — 1-й секретар Стрийського районного комітету КПУ Дрогобицької області.

У червні — жовтні 1959 року — голова виконавчого комітету Стрийської районної ради депутатів трудящих Львівської області.

У жовтні 1959 — квітні 1962 року — 1-й секретар Дрогобицького районного комітету КПУ Львівської області.

На 1965—1970 роки — директор Дрогобицької автоколони № 2208. Із 1970 року — начальник Дрогобицької транспортно-експлуатаційної контори.

Потім — персональний пенсіонер республіканського значення. До 1986 року — голова ради ветеранів КПУ міста Дрогобича.

У 1986 році засуджений на 13 років позбавлення волі за вбивство пенсіонера-ветерана партії. 12 липня 1986 року виведений із складу Дрогобицького міського комітету КПУ «за компроментацію звання комуніста».

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]