Термомодернізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Термомодернізація багатоповерхових або приватних будинків, це сукупність енергоефективних заходів[1] — від проведення енергоаудиту, встановлення енергоефективного та регулювального обладнання до утеплення зовнішніх стін, які значно скорочують енергоспоживання населенням[2].

У національному вимірі, термомодернізація у сфері житлово-комунального господарства є ключовим питанням політики України у галузі енергоефективності в умовах загострення економічної кризи та підвищення цін на газ[3].

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Приведення наявної будівлі, лише до найменших сучасних вимог з утеплення й вимог до інженерних систем, дозволяє заощадити до 70% на опаленні та гарячому водопостачанні[4]

Термомодернізація складається з кількох етапів: додаткове утеплення будинку з обов’язковим осучасненням системи опалення. У більшості випадків утеплення без модернізації системи опалення, не дає позитивного результату в економії і навіть, навпаки – може призвести до збільшення енергоспоживання[5]. Також під час термомодернізації, осучаснюють системи освітлення та гарячого водопостачання.

Термомодернізація в Україні

[ред. | ред. код]

За оцінками експертів сфера житлово-комунального господарства – одна з найенергоємніших. Близько 70 тис. бюджетних закладів, 80 тис. багатоповерхівок, 6,5 млн приватних домогосподарств потребують термомодернізації. Для термомодернізації всіх цих будівель потрібно щонайменше 50 млрд доларів. Потенціал скорочення споживання газу становить 8 млрд м3[3]. Для вирішення цього питання впроваджується практика європейських країн: способи співфінансування енергоефективних заходів, енергосервіс, енергоменеджмент тощо.

В Україні з метою надання фінансування на термомодернізацію житлового фонду, з 2014 року діє урядова програма "теплих кредитів"[6][7], згідно якої мешканці багатоквартирних будинків можуть отримати відшкодування на енергоефективні заходи у розмірі до 70% від тіла кредиту.

Основні етапи термомодернізації

[ред. | ред. код]
  • Проведення енергоаудиту
  • Встановлення енергоефективного обладнання
  • Заміна освітлення
  • Встановлення багатотарифного електричного лічильника та інших приладів обліку
  • Встановлення регулювального обладнання: тепловий пункт, балансувальні клапани, радіаторні терморегулятори
  • Утеплення
  • Осучаснення вікон, заміна вхідних дверей у під'їздах
  • Модернізація вентиляції[8][2]

Ефективність термомодернізаційних заходів[8]

[ред. | ред. код]
Термомодернізаційний захід Зменшення тепловтрат
Утеплення огороджувальних конструкцій (стін, даху, суміщеного покриття, перекриття над підвалом) 20-45%
Заміна вікон на непроникні 25-47%
Модернізація теплового пункту 10-30%
Комплексне осучаснення внутрішньої системи опалення 10-25%[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про енергозбереження | від 01.07.1994 № 74/94-ВР. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 20 липня 2017.
  2. а б НАСТАНОВА З ВИКОНАННЯ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ. bmr.gov.ua (en-EN) . Процитовано 20 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б Урядовий портал :: Термомодернізація житлових будівель та бюджетних установ - одне з пріоритетних питань політики України у сфері енергоефективності. www.kmu.gov.ua. Процитовано 20 липня 2017.
  4. Як можна економити на комунальних платежах?. teplo.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
  5. Що таке термомодернізація та який економічний ефект вона має? – Термомодернізація житлового будинку. thermomodernisation.org. Процитовано 20 липня 2017.
  6. Держенергоефективності об'єднало регіони України у питанні широкого впровадження енергоефективних заходів та утеплення житла. РЕГІОНЕТ (рос.). Процитовано 15 листопада 2021.
  7. (PDF) https://saee.gov.ua/sites/default/files/12_2017_INFO_NEW.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. а б в Robakiewicz, Maciej (2015). Термомодернизация жилого дома (PDF). Киев. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 20 липня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]