Перейти до вмісту

Терюха (село)

Координати: особи)_region:BY_ 52°12′06″ пн. ш. 30°59′33″ сх. д. / 52.201666666667° пн. ш. 30.9925° сх. д. / 52.201666666667; 30.9925
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

селище Терюха
біл. Церуха

Транслітерація назви Cierucha Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
особи)_region:BY_ 52°12′06″ пн. ш. 30°59′33″ сх. д. / 52.201666666667° пн. ш. 30.9925° сх. д. / 52.201666666667; 30.9925
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська
Район Гомельський
Рада Терюська
Перша згадка XVIII століття
Населення 762 особи (2009)
Часовий пояс UTC+3:00
Поштовий індекс 247003
Телефонний код +375-23(2)
Автомобільний код 3
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 297 км
Терюха. Карта розташування: Білорусь
Терюха
Терюха
Терюха. Карта розташування: Гомельська область
Терюха
Терюха
Терюха (Гомельська область)
Мапа

Терюха (біл. Церуха[1]) — село, центр Терюської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км на південь від Гомеля, за 7 км від залізничної станції Терюха, на лінії ГомельЧернігів.

Гідрографія

[ред. | ред. код]

На річці Терюсі (притоці річки Сож). Поруч розташоване озеро Качча, старі річки Сож, Казара, Кожеєв.

Транспортна мережа

[ред. | ред. код]

Транспортний зв'язок автомобільною дорогою М8 ГомельЧернігів (траса Е95 Санкт-ПетербургОдеса).

Вулиці

[ред. | ред. код]
  • вул. Вологіна
  • вул. Кооперативна
  • вул. Червоноармійська
  • вул. Нова
  • вул. Перемоги
  • вул. Пушкіна
  • вул. Радянська
  • вул. Стахановська

Історія

[ред. | ред. код]

Археологія

[ред. | ред. код]

Археологи виявили кургани (30 насипів) залізної доби. Ця знахідка свідчить про заселення даного місця з давніх часів.

Велике князівство Литовське

[ред. | ред. код]

Згідно з письмовими джерелами, село відоме з XVIII століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.

Російська імперія

[ред. | ред. код]

Після першого поділу Речі Посполитої (1772) — у складі Російської імперії. З 1775 року село перебувало у володінні фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського. З 1834 року володіння фельдмаршала графа Івана Федоровича Паскевича. У 1816 році у Климівській економії Гомельського маєтку. З 1830 року працювали млин і валяльня, з 1833 року — пилорама. У 1850 році поряд пройшла дорога Санкт-ПетербургКиїв. У 1867 році зведено дерев'яну Георгіївську церкву. У 1885 році працювали вітряк, заїжджий двір. У 1897 році хлібний магазин, школа грамоти, 4 вітряки, 3 зернодробарки, 2 маслоробні, кузня. У 1909 році в Дятловицькій волості Гомельського повіту Могильовської губернії.

У 1926 році діяли лікарський та ветеринарний пункти, поштовий пункт, початкова школа, крамниця.

З 8 грудня 1926 року по 16 липня 1954 року та з 11 січня 1973 року центр Терюської сільської ради Дятловицької, з 4 серпня 1927 року Гомельської, з 10 лютого 1931 року по 16 липня 1954 року Терехівської та з 11 липня до 26 липня 1930 року) округу, з 20 лютого 1938 року Гомельської області.

1930 року організовано колгосп «Соціалізм». Працювали паровий млин, тартак, зернодробарка, бондарна артіль, циркулярна пилка, кузня.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

Під час німецько-радянської війни 27 вересня 1943 року окупанти спалили село і вбили 42 мирні жителі. Звільнено 28 вересня 1943 року. У боях біля села загинули 274 солдати 37-ї гвардійської дивізії 19-го стрілецького корпусу 65-ї армії Центрального фронту. Серед загиблих був Герой Радянського Союзу Олександр Вологін. На фронтах загинуло 96 жителів села.

Повоєнні роки

[ред. | ред. код]

У 1959 році центр колгоспу «Соціалізм», до якого входили також Шутовка, Терешковичі. Розміщуються середня школа (1996 року побудована нова цегляна будівля), бібліотека, дитячий садок-ясла, відділення зв'язку, кафе, 2 магазини.

У школі з 1963 року діє музей[2].

Республіка Білорусь

[ред. | ред. код]

У селі 270 житлових будинків (2004). Планування складається з коротких вулиць та провулків, які створюють 2 квартали. До них примикають дві вулиці. Забудова двостороння, будинки переважно дерев'яні, садибного типу. У 1987 році збудовано 50 цегляних будинків котеджного типу, в які були переселені жителі із забруднених після катастрофи на Чорнобильській АЕС територій. У 2010 році побудовано близько 100 нових будинків та 2 багатоквартирні будинки.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
  • 2009 — 762 мешканці.

Динаміка

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1798 178
1816 217 +21.9%
1834 460 +112.0%
1885 669 +45.4%
1897 894 +33.6%
1909 1174 +31.3%
1959 834 −29.0%
2004 783 −6.1%
2009[3] 762 −2.7%

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU).
  2. Гомельский районный исполнительный комитет. — Терюхский сельсовет / Гомельский район: из прошлого в будущее / Русская версия /. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 11 травня 2010. [Архівовано 2011-05-13 у Wayback Machine.]
  3. Населення населених пунктів Гомельської області за даними перепису (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022. [Архівовано 2020-10-11 у Wayback Machine.]
  4. Добровольский В. А. Василий Петрович Ермаков. — М.: Наука, 1981.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0

Посилання

[ред. | ред. код]