Теріофауна України
Теріофауна України — складний багатовидовий комплекс тварин, представлений ссавцями. Поняття стосується, як правило, диких тварин. Розрізняють як теріофауну великих регіонів (континенту, країни), так і зональні комплекси (теріофауна Степу, Карпат, Криму тощо) і різноманітні субфауни (фауна міст, агроценозів, лісу, луків) або окремих місцезнаходжень (теріофауна заповідника, річкової долини тощо).
Теріофауну будь-якої країни розглядають не тільки в цілому, але й відповідно до різних систем їх класифікування (диференціації списків фауни). Поміж інших, дослідники розрізняють такі варіанти (приклади):
- Викопна теріофауна, або копальна теріофауна України
- Плейстоценові (гологенові/міоценові тощо) ссавці з території України
- Рецентна теріофауна, або сучасна (нам) фауна ссавців України
- Дика теріофауна (у сенсі wildlife) України
- аборигенна та адвентивна фауна (правильніше прийнято говорити про види),
- Раритетна теріофауна як складова раритетної фауни (поняття до 1990 р. стосувалося виключно рослин і введено в зоологію працями І. Загороднюка),
- Водна теріофауна або морська теріофауна як частина біологічного різноманіття, пов'язана з мешканцями водного середовища (наприклад, ондатра, видра, рясоніжка, дельфін тощо).
- Лісові звірі — дуже популярний об'єкт у лісівничих спеціальностях. існує загальновизнаний навчальний курс «Біологія лісових птахів і звірів».
- Сільськогосподарські звірі — весь комплекс «корисних» для сільського господарства видів ссавців, від тварин, яких розводять заради біоресурсу (свині, корови, вівці) до тварин, які можуть самі бути нестандартним ресурсом (їздові коні, службові пси тощо).
- Мисливські звірі — види з числа мисливської фауни, дозволеної для розведення і здобування.
Теріофауна завжди була об'єктом уваги при всіх біогеографічних порівняннях і, зокрема, підставою для визначення центрів зоогеографічних просторових одиниць і проведення меж між ними. Такі дані, зокрема, активно використанні в спеціальних зоогеографічних працях М. Шарлеманя, О. Мигуліна, І. Пузанова, М. Щербака, К. Татаринова, В. Поліщука та ін.
В містах складаються особливі умови для існування дикої теріофауни. Головними особливостями є:
- зменшення частки диких видів і зростання частки свійських
- велика частка тварин, які перебувають у складі угруповань тимчасово
- мінімізація розмірів тварин і переважання дрібнорозмірних видів
- формування динамічних угруповань з переважанням рукокрилих і мишоподібних
докладніше див.: Теріофауна Карпат
Особливістю теріофауни Карпат є її належність до біотичних комплексів альпійської смуги, і Карпати є продовженням розташованих західніше альпійських комплексів. Одночасно, у Карпатах (переважно у лісовому поясі північних макросхилів) присутні бореальні види. Альпійські угруповання мають острівний характер і цілком ізольовані від інших подібних угруповань, в Карпатах вони представлені кількома ізолятами, з яких найбільшими є комплекси в межах гірських масивів Татри та Чорногора. Характерні ендеміки та напівендеміки, у тому числі серед гризунів[1][2]. Рівень ендемізму невисокий (порівняно з Кримом), проте вищий за всі інші природні комплекси України.
докладніше див.: Фауна Криму
Особливістю теріофауни Криму є її острівний характер, значна ізольованість від материкових фаун та надзвичайно тісне поєднання і переплетення лісових і степових, гірських і рівнинних комплексів. Загалом для теріофауни Криму характерні збіднений склад усіх типів угруповань порівняно з прилеглими регіонами.
Дослідження теріофауни Криму забезпечені понад 200-річним інтересом до неї багатьох відомих дослідників: Петра Палласа, Олександра Нордмана, Олександра Браунера, Богдана Волянського, Костянтина Флерова, Івана Пузанова, Альфреда Дулицького та ін.
В межах Кримської теріофауни виділяють низку окремих зональних комплексів, з яких найбільшу увагу дослідники приділяють таким:
- Степові теріокомплекси;
- Гірсько-лісові теріокомплекси;
- Урбаністичні теріокомплекси;
- Теріофауна південнобережжя.
|
|
- Список ссавців України
- Теріологія
- Роди ссавців України
- Категорія:родини ссавців
- Теріологічна школа
- Українське теріологічне товариство НАН України
- ↑ Загороднюк І. Ендемічна теріофауна Карпат: таксономічний та біогеографічний аналіз // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку. — Рахів, 1998. — Том 2. — С. 218—222.
- ↑ Barkasi, Z. Endemism in the Mammalian Fauna of the Carpathians [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Proceedings of the Theriological School. 2016. Vol. 14: 3–15.
- Публікації з оглядами теріофауни // сайт Українського теріологічного товариства НАН України
- Монографічні видання, присвячені вивченню теріофауни України // сайт Українського теріологічного товариства НАН України
| за таксоном |  | |
|---|---|---|
| за регіоном | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Київ • Кіровоградська • Крим • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Севастополь • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | |
| інше | ||
