Тетум (мова)
| тетум | |
|---|---|
| Lia-Tetun | |
 Поширення діалектів мови тетум | |
| Поширена в | Східний Тимор, Індонезія, Австралія, Португалія, Велика Британія |
| Регіон | Південно-Східна Азія |
| Носії | 800 000 |
| Писемність | Латиниця |
| Класифікація | Малайсько-полінезійські мови
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Східний Тимор |
| Регулює | Національний інститут лінгвістики (INL) |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | tet |
| ISO 639-3 | tet |
Тетум (тетун) — австронезійська мова, державна мова і одна з двох офіційних мов Східного Тимору.
На деякі діалекти тетуму справила значний вплив португальська мова — друга офіційна мова країни. Особливо цей вплив помітно в області лексики та деяких аспектах граматики.
Написання «tetum» з -m походить із португальської орфографії, позаяк у самому тетумі це слово пишеться через - n. Через це деякі вважають варіант тетун підхожішою формою. «Тетун» використовується деякими носіями мови (у тому числі Жозе Рамуш-Орта і Карлос Філіп Хіменес Біло), і збігається з індонезійським написанням. Проте написання з «м» має довшу традицію.
Тетум поділяється на чотири діалекти:
- Тетун-ділі або тетун-Праса (дослівно «міський тетум») — ним говорять у столиці країни Ділі, та околицях, у північній частині країни;
- Тетун-Терик — поширений на півдні і в південно-західних прибережних регіонах;
- Тетун-белу або белунський діалект, поширений в центральному поясі острова від протоки Омбаї до Тиморського моря і розділений між Східним і Західним Тимором (у Західному Тиморі розглядається як bahasa daerah («регіональна мова»), що не має офіційного статусу в Індонезії);
- Діалект нана'ек — у селі Метінаро, розташованої на прибережній дорозі між Ділі і Манатуто.
Тетун-белу і тетун-терик добре зрозумілі тільки в межах своїх ареалів. Тетун-Праса є діалектом, на якому говорять по всьому Східному Тиморі. Хоча португальська мова до 1975 року була офіційною мовою Португальського Тимору, тетун-Праса завжди превалював як лінгва-франка в східній частині острова.
Тетум не мав офіційного статусу і підтримки ані за португальського, ані за індонезійського правління, тому стандартизована орфографія була встановлена Національним Інститутом Лінгвістики лише недавно. Незважаючи на існування стандартної орфографії, все ще широко поширені коливання в написанні. Прикладом може бути слово bainhira(«коли»), яке може писатися як bain-hira, wainhira, waihira і uaihira. Коливання між «w» і «u» відбивають вимову в деяких сільських діалектах тетун-терика.
Сучасна орфографія бере свій початок в реформі правопису, розпочатої в 1974 році Революційним фронтом за незалежність Східного Тимору (ФРЕТІЛІН), в рамках кампанії з пропаганди грамотності, а також у системі, що використовувалася католицькою церквою після прийняття тетуму як мови літургії за часів індонезійської окупації. Ці реформи включали транскрипцію багатьох португальських слів, які раніше використовувалися в оригінальному написанні, наприклад educação → edukasaun «освіта», і colonialismo → kolonializmu «колоніалізм».
Більш недавні реформи Національного Інституту Лінгвістики включають заміщення диграфів «nh» та «lh» (запозичених з португальської, де вони відповідають фонемам /ɲ/ і /ʎ/) відповідно написаннями «ñ» та «ll» (як у іспанській), щоб уникнути плутанини з поєднаннями приголосних /nh/ і /lh/, які також існують в тетумі. Тому senhor «пан» було замінено на señór, а trabalhador «робочий» — traballadór.
Деякі лінгвісти підтримують використання для цих звуків поєднань «ny» (як у каталонській і філіппінській) і «ly», однак ці варіанти були відкинуті, через схожість з індонезійської орфографією.
При цьому більшість носіїв мови фактично вимовляє ñ і ll як [i̯n] і [i̯l], а не як палатальні приголосні (як в португальській і іспанській). Таким чином, після голосного утворюється дифтонг, а після /i/ [i̯] зовсім випадає. Тому señór, traballadór вимовляються [sei̯noɾ], [tɾabai̯ladoɾ], а liña, kartilla вимовляються як [lina], [kaɾtila]. У результаті, деякі письменники використовують поєднання «in» і «il», наприклад Juinu і Juilu («червень» і «липень») (Junho і Julho у португальській).
Поряд з варіативністю транскрипції португальських запозичень, існують коливання в написанні споконвічних слів. Вони стосуються використання подвійних голосних, і апострофа для гортанної змички, наприклад boot → bot «великий» і ki'ik → kiik «маленький».
У XV столітті, до прибуття португальців, тетум поширився як піджин на центральний і східний Тимор під егідою белунськомовного Королівства віха, у той час найбільш могутньої держави на острові.
Португальці (присутні на Тиморі з 1556-го) заснували більшість своїх поселень на заході, де говорили мовою атоні, і тільки після того як у 1769 столиця була перенесена з Ліфау (Окуссі) в Ділі, португальці почали просувати тетум як міжрегіональну мову своєї колонії.
Тимор був однією з небагатьох португальських колоній, де як лінгва-франка використовувалася локальна мова, а не форма португальської. Це сталося через те, що португальське правління було непрямим, а не безпосереднім. Європейці правили через місцевих королів, які прийняли католицизм і стали васалами короля Португалії.
Коли в 1975 році Індонезія окупувала Тимор, оголосивши його 27-ю провінцією республіки, використання португальської було заборонено, а індонезійська мова була проголошений єдиною офіційною мовою. Однак Римсько-католицька церква прийняла тетум як мову літургії, зробивши його основою культурної і національної самосвідомості. Після набуття Східним Тимором незалежності в 2002-му році, тетум і португальська були проголошені офіційними мовами.
На додаток до регіональних варіантів тетуму в Східному Тиморі, існують варіації лексики та вимови, частково обумовлені португальським і індонезійським впливами. Тетум, яким говорять мігранти зі Східного Тимору в Португалії, зазнав сильнішого впливу португальської, оскільки багато хто з них не отримали освіти індонезійською.
Звук [z] не є споконвічним у тетумі, проте зустрічається в багатьох запозиченнях з португальської і малайської. Раніше цей звук часто переходив у [ʒ] й писався як «j», наприклад meja «стіл» з португальської mesa, і kemeja «сорочка» з португальської camisa. У сучасному тетумі [z] і [ʒ] варіативні.
Наприклад, слово португальського походження ezemplu «приклад» вимовляється деяким як [eʒemplu] і навпаки, слово Janeiru «січень» вимовляється як [zaneiru]. Звук [v] також не є споконвічним у мові і часто переходить у [b], як у serbisu «робота» з португальської serviço.
Іменники, утворені з дієслів або прикметників, як правило, утворюються шляхом додавання афіксів, наприклад суфікса -na'in, аналогічного англійському суфіксу «-er».
- hakerek — «писати»
- hakerek-na'in — «письменник»
У традиційніших формах тетуму замість -na 'in використовується циркумфікс ma(k)- -k. Наприклад, іменник «грішник» може бути утворене з слова sala як maksalak або sala-na'in. Префікс ma(k)- використовується у випадку, якщо кореневе слово закінчується на приголосну, наприклад іменник «кухар» може бути зроблено зі слова te'in як makte'in або як te'in-na'in.
Суфікс -teen (від слова «бруд» або «екскременти») може застосовуватися з прикметниками для утворення зневажливих термінів:
- bosok — «помилковий»
- bosok-teen — «брехун»
У тетумі є невизначений артикль ida («один»), який використовується після іменників:
- Labarik ida — дитина (взагалі).
Визначеного артикля немає, хоча вказівний займенник ida-ne'e («саме цей») може бути використано для вираження визначеності:
- Labarik ida-ne'e. — Ця дитина, певна дитина.
- Labarik ida-ne'ebá. — Та дитина, певна дитина.
Частка nia утворює присвійний відмінок:
- João nia uma — «Будинок Хуана»
- Cristina nia livru — «Книга Христини»
Родовий відмінок утворюється за допомогою nian, наприклад:
- povu Timór Lorosa'e nian — «народ Східного Тимора»
Зазвичай множина іменників не позначається, проте при необхідності множинність може виражатися словом sira «вони»:
- fetu — «жінка / жінки»: fetu sira — «жінки»
У іменників португальського походження зберігається закінчення -(e)s:
- Estadus Unidus — «Сполучені Штати» (з Estados Unidos)
- Nasoens Unidas — «Об'єднані нації» (з Nações Unidas)
У тетумі немає окремих чоловічих і жіночих форм третьої особи однини, тому nia (подібно з dia в індонезійській і малайській мовами) може означати «він», «вона» або «воно».
Різні форми для родів зустрічаються тільки у прикметниках португальського походження, тому obrigadu («спасибі») використовується чоловіками, а obrigada — жінками.
Чоловіча та жіноча форми прикметників, що походять з португальської мови, іноді використовуються з португальськими запозиченнями, особливо носіями мови, які отримали португальське освіту.
- Governu demokrátiku — демократичний уряд (з governo democrático, чоловічий рід)
- nasaun demokrátika — демократична нація (з nação democrática, жіночий рід)
У деяких випадках різні форми роду в португальських запозиченнях мають різне значення, наприклад:
- bonitu — красивий, статний
- bonita — милий, чарівний
У споконвічних словах тетуму для розрізнення статі іноді використовується суфікс -mane («чоловічий») і -feto («жіночий»):
- oan-mane — син
- oan-feto — дочка
Щоб утворити прикметник з іменника, до нього додається частка oan:
- malae — «іноземець»
- malae-oan — «Іноземний»
Таким чином, «Тиморський» буде Timor-oan.
Для утворення прикметників з дієслова може додаватися суфікс -dór (португальського походження):
- hateten — «говорити»
- hatetendór — «балакучий»
Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється шляхом подвоєння:
- barak (багато) — babarak (дуже багато)
- boot (великий) — boboot (величезний)
- di'ak (хороший) — didi'ak (дуже хороший)
- ikus (останній) — ikuikus (найостанніший)
- moos (чистий) — momoos (бездоганно чистий)
При утворенні вищого ступеня прикметників використовується слово liu («більше»), після якого йде duké(«ніж» з португальського do que):
- Maria tuan liu duké Ana — «Марія старша ніж Анна»
Щоб описати щось як найбільше або найменше, додається hotu («все»):
- Maria tuan liu hotu — «Марія найстарша.»
Як і інші індонезійські мови, тетум має дві форми для «ми»: ami (еквівалентна індонезійському і малайському kami) яка є ексклюзивною — «я і вони», — і ita (еквівалентна індонезійському і малайському kita), яка є інклюзивною, наприклад «ти, я і вони».
- Ami-nia karreta — «наша (сім'ї) машина»
- ita-nia rain — «наша країна»
- ida — «один»
- rua — «два»
- tolu — «три»
- haat — «чотири»
- lima — «п'ять»
- neen — «шість»
- hitu — «сім»
- ualu — «вісім»
- sia — «дев'ять»
- sanulu — «десять»
- ruanulu — «двадцять»
Ті, що говорять на тетумі, часто використовують замість власних числівників індонезійські або португальські, наприклад delapan або oito «вісім» замість ualu. Особливо це стосується чисел більше тисячі.
Перехідні дієслова утворюються шляхом додавання префікса ha- або hak- до іменника або прикметника:
- been «рідина» → habeen «робити рідким», «плавити»
- bulak «божевільний» → habulak «звести з розуму»
- klibur «союз» → haklibur «об'єднувати»
- mahon «тінь» → hamahon «затінювати», «прикривати»
- manas «гарячий» → hamanas «нагрівати»
Неперехідні дієслова утворюються додаванням до іменника або прикметника префікса na- або nak-:
- nabeen — «стати рідким, розплавитися»
- nabulak — «зійти з розуму»
- naklibur — «бути об'єднаним»
- namahon — «бути покритим, затіненим»
- namanas — «нагрітися»
Не існує спеціального дієслова для «бути», хоча слово la'ós, яке використовується для заперечення, можна перекласти як «не бути»:
- Timor-oan sira la'ós Indonézia-oan. — «Тиморці це НЕ індонезійці.»
Слово maka приблизно перекладається як «який є» і використовується з прикметником для підсилення:
- João maka gosta serveja. — «Це той Хуан, який любить пиво.»
Інтеррогатив утворюється при використанні слів ka («чи») або ka lae («чи ні»).
- O bulak ka? — «Ти з глузду з'їхав?»
- O gosta ha'u ka lae? — «Я тобі не подобаюся?»
Де тільки можливо, минулий час мається на увазі в контексті, наприклад:
- Horisehik ha'u han etu — «Вчора я їв рис».
Однак він може виражатися розташованим у кінці речення прислівником ona («вже»):
- Ha'u han etu ona- «Я (вже) з'їв рис».
Коли ona поєднується з la («ні») це означає «більше не» чи «вже не», а не просте заперечення в минулому часі:
- Ha'u la han etu ona — «Я більше не їм рис».
Щоб показати, що дія ще не відбулася, використовується слово seidauk («поки ні»):
- Ha'u seidauk han etu — «Я (поки що) не їв рис».
Коли мова йде про дію, яка відбулася в минулому, з дієсловом використовується слово tiha («врешті»):
- Ha'u han tiha etu — «Я їв рис».
Майбутній час утворюється додаванням перед дієсловом слова sei («буде»)
- Ami sei oho fahi. — Ми заб'ємо свиню.
Доконаний вид дієслова утворюється при використанні tiha ona.
- Ha'u han etu tiha ona — «Я з'їв рис».
При запереченні tiha ona вказує на припинення дії:
- Ha'u la han etu tiha ona — «Я більше не їв рис».
Щоб показати, що дії в минулому не сталося, використовується слово ladauk («ще ні» або «ніколи»):
- Ha'u ladauk han etu — «Я не їв рис» / «Я не з'їв рис».
Континуатив утворюється додаванням після дієслова слова hela («залишатися»):
- Sira serbisu hela. — Вони (все ще) працюють.
Наказовий спосіб утворюється додаванням в кінці речення слова ba («йди»), наприклад:
- Lee surat ba! — «Прочитай лист!»
Слово lai («тільки» або «трохи») також може використовуватися для прохання, а не наказу:
- Lee surat lai. — «Просто прочитай листа.»
Для заборони дії використовуються слова labele («не можна») або keta («не роби»):
- Labele fuma iha ne'e! — «Не кури тут!»
- Keta oho sira! — «Не вбивай їх!»
Прислівники утворюються з прикметників або іменників шляхом подвоєння:
- di'ak (хороший) -didi'ak (Добре)
- foun (новий, недавній) — foufoun (недавно)
- kalan (ніч) — kalakalan (вночі)
- lais (швидкий) — lailais (швидко)
- loron (день) — loroloron (щодня)
Східний Тимор на тетумі буде Timor Lorosa'e, що означає «Тимор висхідного сонця» або менш поетично — «Східний Тимор». Lorosa'e утворене зі слів loro «сонце» і sa'e «сходити, підніматися». Іменник «слово» буде liafuan від lia «голос» і fuan «плід».
Ще деякі слова на тетумі:
- aas — «високий»
- aat — «поганий»
- been — «вода»
- belun — «друг»
- boot — «великий»
- di'ak — «хороший»
- domin — «любов»
- ema — «людина, люди»
- fatin — «місце»
- feto — «жінка»
- foho — «гора»
- fuan — «плід»
- funu — «війна»
- han — «їжа»
- hemu — «напій»
- hotu — «всі»
- ida — «Один»
- ki'ik — «маленький»
- kraik — «низький»
- labarik — «дитина»
- lafaek — «крокодил»
- lais — «швидкий»
- lalenok — «дзеркало»
- laran — «всередині»
- lia — «мова»
- liafuan — «слово» (з lian — голос і fuan — плід)
- lian — «голос», «мова»
- loos — «правильний»
- lulik — «священний»
- mane — «чоловік»
- maromak — «бог»
- moris — «Життя»
- rain — «країна»
- tasi — «море»
- tebes — «дуже»
- teen — «бруд»
- toos — «важкий»
- uluk — «перший»
- ulun — «голова»
Слова португальського походження:
- adeus — «до побачення»
- ajuda — «допомога»
- aprende — «учити», з aprender
- demais — «занадто багато»
- Desizaun — «рішення», з decisão
- edukasaun — «освіта», з educação
- entaun — «добре», з então
- eskola — «школа», з escola
- governu — «уряд», з governo
- igreja — «церква»
- istória — «історія», з história
- keiju — «сир», з queijo
- komprende — «розуміти», з compreender
- menus — «менше», з menos
- obrigadu/a — «спасибі», з obrigado/a
- Paun — «хліб», з pão
- povu — «люди», з povo
- profesór — «учитель», з professor
- relijiaun — «релігія», з religião
- semana — «тиждень»
- serbisu — «робота», з serviço
- serveja — «пиво», з cerveja
- tenke — «бути належним», з tem que
- xefe — «шеф-кухар», з chefe
Слова малайського походження:
- atus — «сто», з ratus
- barak — «багато», з banyak
- bele — «могти», з boleh
- besi — «залізо», з besi
- malae — «іноземець», з melayu «малаєць»
- manas — «гарячий», з panas
- rihun — «тисяча», з ribu
- sala — «неправильно», з salah
- tulun — «допомога», з tolong
- uma — «будинок», з rumah
- Bondia — «Доброго ранку» (з португальського Bom dia).
- Di'ak ka lae? — «Як справи?» (Дослівно «Ви в порядку чи ні?»)
- Ha'u di'ak — «Все добре.»
- Obrigadu / Obrigada — «Спасибі», чоловічий / жіночий варіант (з португальського Obrigado / Obrigada).
- Ita bele ko'alia Tetun? — «Ви говорите на тетумі?»
- Loos — «Так.»
- Lae — «Ні.»
- Ha'u '[la] komprende — «Я (не) розумію» (з португальського compreender).
- Національний інститут лінгвістики — кілька словників і статей про тетум
- Hull, Geoffrey,Standard Tetum-English Dictionary2nd Ed, Allen & Unwin Publishers ISBN 978-1-86508-599-9
- Офіційна сторінка уряду Східного Тимору — релігії та мови
- Стандартизована орфографія тетум (PDF)
- Колонізація, деколонізація та інтеграція: мовна політика у Східному Тиморі та Індонезії, Nancy Melissa Lutz
- Сучасна мовна проблематика в Східному Тиморі (Dr.Geoffrey Hull)
- Pictures from a Portuguese language course, using Tetum, published in the East Timorese newspaper Lia Foun in Díli (from Wikimedia Commons)
- Сайт із звуковими файлами
- Вивчи тетум … інтерв'ю, що містить деяку інформацію з історії тетуму
- Словник мандрівника (тетум-англійський та англо-тетум), включає відомості про граматику на основі діалекту тетун-Терик
- Sebastião Aparício da Silva Project — проект з підтримки та розвитку мов Східного Тимору
- Suara Timor Lorosae Щоденна газета на тетумі і індонезійській
- Jornal Nacional Semanário Сайт на тетумі
- Мова тетум на сайті Ethnologue: Tetun. A language of Indonesia (англ.)
- Мова тетум на сайті Glottolog 3.0: Language: Tetum (англ.)
- Мова тетум на сайті WALS Online: Language Tetun (англ.)