Перейти до вмісту

Яровицина Тетяна Валентинівна

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тетяна Яровицина)
Тетяна Яровицина
Народився30 жовтня 1979(1979-10-30) (45 років)
Київ, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетеса
волонтерка
перекладачка
Alma materІнститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ» ім. Ігоря Сікорського
Мова творівукраїнська
Роки активності2011 — по сьогодні
Напрямокпоезія
Жанргромадянська лірика
філософська лірика
Сайт: tenditnasyla.com.ua

Тетяна Валентинівна Ярови́цина (нар. 30 жовтня 1979, Київ) — українська поетеса, організаторка літературно-просвітницьких заходів, бібліотекарка. Авторка власних та учасниця колективних збірок поезії, публікацій у часописах. Авторка текстів пісень. Перекладачка.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Фестиваль «Українські передзвони», 24 липня 2016, Будинок письменників

Народилася у Києві в сім'ї військовослужбовця.

У 1996-у закінчила Київську школу-ліцей № 142 (фізико-математичне спрямування), де у старших класах брала участь у роботі МАН та здобула перемогу на київському конкурсі учнівських робіт з географії та української філології. Вища освіта — Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ» — закінчила 2002-го за фахом інженера.

17 років життя присвятила нормативно-аналітичній роботі в електроенергетиці, 10 з яких — на посаді провідного інженера нормативно-аналітичного управління Держенергонагляду. Активна учасниця українізації технічної документації вітчизняного галузевого контенту.

З 2019 працює у бібліотечній сфері, яка також переживає докорінну трансформацію.

У 2014 перейшла на спілкування українською, уболіваючи за становлення української нації, рідної мови та культури, за повагу суспільства до них.

Веде особисті блоги на авторських сайтах: «Проспект Піднесення» (2011 — 2018)[1], «Тендітна Сила» (з 2019-го)[2]. Рубрика «До мовної скарбнички» виходить з 2018-го у життєписі на Facebook[3].

Організаторська та фестивальна діяльність

[ред. | ред. код]
Проєкт «Непереможні», м. Новгород-Сіверський, медичний коледж, жовтень 2017
Організатор
Участь у фестивалях

Лауреат, дипломант, спеціальний гість низки всеукраїнських фестивалів поезії та авторської пісні:

  • 2011 — Міжрегіональний фестиваль «Час Візбора»[8]
  • 2016 — Міжрегіональний фестиваль «Час Візбора» — член журі[8]
  • 2017 — Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця»
  • 2019 — Пісенно-поетичний фестиваль «Відкриті небеса»[9]
  • 2019 — Міжнародний проєкт-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» (номінація «Відеоформат») — член журі
  • 2017 — Фестиваль громадських організацій та ініціатив «Воля Громади»: «Червона Доріжка Гідності» (відзнака в номінації “Натхнення Майдану”) [10].
  • 2018 — Фестиваль громадських організацій та ініціатив «Воля Громади»: «Червона Доріжка Гідності» (відзнака в номінації “Натхнення Майдану”) [11].

Творчість

[ред. | ред. код]
Тетяна Яровицина у ролі Долі Шевченка (вистава «Шевченкові імперативи і ми», реж. Г. Яблонська, НАДТ імені Івана Франка, вересень 2015)
Поетка

Поезія Тетяни Яровициної тяжіє до гостросоціальної та філософської лірики. Поряд із прозорою невагомою поетикою стоять глибоко сутнісні публіцистичні твори. Видані книжки поезій носять переважно тематичне спрямування.

Піснярка

Низку поетичних текстів авторства Тетяни Яровициної покладено на музику сучасними авторами-виконавцями: зокрема В'ячеславом Купрієнком, Володимиром Пироженком, Ігором Двигалом, Ганною Ярмолюк та іншими.

Пісні на слова Тетяни Яровициної увійшли до аудіоальбомів В. Купрієнка «Соняхи»[12][13] (2016) та «Час народу» (2018)[14][15][16][17], які вийшли за підтримки Української асоціації інвалідів АТО[18], а також до альбомів пісень-лауреатів фестивалю «Пісні, народжені АТО»[19] (2017, 2018).

Акторка

У вересні 2015 дебютувала як акторка Героїчного театру Галини Яблонської «Пам’ять» у ролі Долі Тараса Шевченка (вистава «Шевченкові імперативи і ми», Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, мала сцена).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Тетяна Яровицина. Контрасты. — Харків : «Контраст», 2011. — 312 с. — ISBN 978-966-8855-68-9. (російською та українською)
  • Тетяна Яровицина. Тендітна Сила. — Київ : «Смолоскип», 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7173-64-8.[20]
  • Тетяна Яровицина. Я буду тінню твоєю, Світе!…. — Житомир : О.О. Євенок, 2019. — 312 с. — ISBN 978-966-995-024-6.
Колективні збірки, альманахи
  • Колектив авторів. За межею означень (Антологія української інтернет-поезії). — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2009. — («Новітня українська поезія»)
  • Колектив авторів. Під ред. Катерини Воробйової. На вістрі курсора. Антологія інтернет-поезії. — Київ : «Дніпро», 2010.[21]
  • Колектив авторів. Свою Україну любіть. — Хмельницький : «Лілія», 2011.[22]
  • Колектив авторів. Зиждитель Гребенюк В.К. Вілаґ почуттів. Збірник віршів сучасної української поезії. — Ужгород : ФОП Бреза А.Е, 2012.[23]
  • Колектив авторів. Небесна сотня —2. Антологія майданівських віршів. — 2-ге доповнене. — Чернівці : «Букрек», 2014.[24]
  • Колектив авторів. Усі ми родом з Дитинства «Оберіг». — Хмельницький : «Лілія», 2014.
  • Колектив авторів. Вітри часів. Поетична збірка патріотичної поезії (післяслово Т. Яровициної). — Київ : Федоров О.М, 2018.[25][26].
Переклади
  • В’ячеслав Купрієнко (переклад з російської Т. Яровициної та І. Рубцова). Мишасько і розгардіяш. — Київ : Гамазин, 2019. — 108 с. — ISBN 978-966-279-107-5.[27]
  • В’ячеслав Купрієнко (переклад з російської Т. Яровициної та І. Рубцова). Мишасько і розгардіяш. — друге. — Київ : Гамазин, 2020. — 108 с. — ISBN 978-966-279-107-5.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Проспект Піднесення». Авторський блог Тетяни Яровициної. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  2. ↑ «Тендітна сила». Авторський сайт Тетяни Яровициної. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  3. ↑ Сторінка Тетяни Яровициної на Facebook.com
  4. ↑ Офіційний сайт конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи». Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  5. ↑ Тарас Шевченко єднає народи, а Галина Яблонська — закоханих у Шевченка та Україну людей
  6. ↑ Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. 23 вересня 2014 року в приміщенні Національної парламентської бібліотеки України відбувся благодійний концерт «Непереможні». Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 11 червня 2020.
  7. ↑ Блог викладача біології та медичної біології Коленченко Олени Анатоліївни. 10 жовтня в нашому навчальному закладі відбулася творча зустріч з учасниками Благодійного мистецького проекту НЕПЕРЕМОЖНІ. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  8. ↑ а б Фестиваль «Время Визбора»
  9. ↑ «Обережно, небо відчиняється!…» 10 серпня у затишному саду гостинного Музею Максима Рильського розкинув крила 10-й фестиваль сучасної української поезії та авторської пісні «Відкриті Небеса». Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  10. ↑ Фестиваль "Воля Громади" знову запрошує до участі (ВІДЕО). Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  11. ↑ Четвертий Фестиваль «Воля Громади: «Червона Доріжка Гідності» запрошує до участі: 24 серпня, Київ. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  12. ↑ «Нас чекають» сл. Тетяна Яровицина, муз. В'ячеслав Купрієнко. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 11 червня 2020.
  13. ↑ «Україна» сл. Тетяна Яровицина, муз. В'ячеслав Купрієнко. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 11 червня 2020.
  14. ↑ «Шлях мого українства» сл. Тетяна Яровицина, муз. В'ячеслав Купрієнко
  15. ↑ «Щити» сл. Тетяна Яровицина, муз. В'ячеслав Купрієнко. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  16. ↑ «Тихо, батько іде» сл. Тетяна Яровицина, муз. В'ячеслав Купрієнко
  17. ↑ «Урок історії» сл. Тетяна Яровицина, муз. В'ячеслав Купрієнко
  18. ↑ Всеукраїнський військово-патріотичний захід на честь Дня захисника України. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2020-06-11 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Пісні, народжені в АТО. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2020.
  20. ↑ Тетяна Яровицина. «Тендітна Сила». Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2020-06-11 у Wayback Machine.]
  21. ↑ На вістрі курсора. Антологія інтернет-поезії. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2020-02-12 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Презентація поетичного альманаху «Свою Україну любіть»
  23. ↑ «Вілаґ почуттів» — наймасштабніший збірник сучасної української поезії. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 11 червня 2020.
  24. ↑ Небесна Сотня: антологія майданівських віршів. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  25. ↑ Тетяна Яровицина. Кожен патріот бореться за свою власну, одному йому відому Україну. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 11 червня 2020.
  26. ↑ Вітри часів: Поетична збірка патріотичної поезії. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  27. ↑ В'ячеслав Купрієнко. Мишасько і розгардіяш. Переклад — Тетяна Яровицина, Ігор Рубцов. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яровицина_Тетяна_Валентинівна&oldid=44112270