Українська нація
Українська нація — термін на означення спільноти етнічних українців як в Україні та і поза її межами. У політичному сенсі іноді вживається на означення всього населення (народу) країни включаючи національні меншини.
Українська етнонація — український етнос новітньої доби, що складає основне населення України та проживає в інших державах (див. Українці).
У сучасних суспільних науках питання про те, за яких умов етнічна спільнота, етнос трансформується (і чи взагалі трансформується) в етнічну націю, залишається дискусійним; відповідна оцінка залежить від дуже різних теоретико-методологічних настанов дослідників. У контексті сучасних досліджень нації та націоналізму можна говорити про певну традицію називати «етнонаціями» етноси модерної та новітньої доби, що претендують на створення або вже мають власну суверенну державність. Частина етнонації в межах її власної національної держави разом зі співгромадянами іншого етнічного походження (етнічними меншинами) утворюють націю політичну. У такому контексті український етнос перетворився на етнічну націю в процесі «національного відродження» 19 ст. та процесів державотворення 20 ст. Після 1991 етнічна нація в межах України є складовою політичної української нації.
Етнічна нація. є основним елементом етнонаціональної структури українського суспільства, яке складається з:
- етнічної української нації;
- етнічних меншин та етнічних груп з невизначеним статусом («корінні народи»: як-то кримчаки, гагаузи тощо, без іноетнічних мігрантів);
- представників окремих етносів.
До складу етнічної української нації входять такі осн. компоненти:
- біологічно-антропологічний (див. Антропологічний склад),
- традиційний етнічний масив, окреслений етнічними кордонами (див. Етнічні українські землі),
- етнічні групи (діаспора), що проживають за межами основного етнічного масиву,
- субетнічні групи, що складаються як з етнорегіональних, так і етнографічних угруповань. Оскільки в Україні національність громадян визначається добровільно, актуальні зміни чисельності етнічної української нації залежать не лише від демографічних і міграційних процесів, але й від змін ідентичності національної населення.
У Конституції України 1996 відповідниками етнічної української нації є поняття «українська нація» та «українці»; щодо громадян України інших національностей вживаються поняття «інші корінні народи та національні меншини» (ст. 11)[1].
Політична (громадянська) нація — сукупність громадян України, незалежно від етнічного походження, мовної чи конфесійної приналежності. У Конституції України 1996 правовим відповідником політичної нації є «український народ» («громадяни України всіх національностей» — преамбула). Утворення політичної української нації є результатом здобуття державного суверенітету та незалежності України, проголошених Декларацією про державний суверенітет України 16 липня 1990, Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 та закріплених Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991
За даними перепису населення України 2001 р. найбільша етнічна меншина в Україні — росіяни. Їхня кількість у 2001 році становила 8334,1 тисяч осіб (17,3 %).
- ↑ Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Архів оригіналу за 29 травня 2019.
- К. Ю. Галушко. Нація українська [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 349. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Шпоть О. С. Про витоки української нації. — Львів-Київ.: Благодійний фонд «Україна-Русь»; ПП"Коронатор", 2012. — 170 с.
- Горелов М., Моця О., Рафальський О. Українська етнічна нація / Гол. ред. І. С. Чабан. — К.: Еко-продакшн, 2012. — 192 с. ISBN 978-966-1622-04-2.
- О. Майборода. Українська нація // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
