Теудеберт (герцог Баварії)
Теодеберт | |
---|---|
Народився | бл. 685 |
Помер | 719/725 Зальцбург |
Країна | Німеччина |
Національність | бавари |
Діяльність | аристократ |
Знання мов | німецька |
Титул | герцог Баварії |
Термін | 716—719/725 роки |
Попередник | Теодон II |
Наступник | Грімоальд II Хугберт |
Конфесія | католицтво |
Рід | Агілольфінги |
Батько | Теодон II |
Мати | Фолайд |
Брати, сестри | Теудебальд, Грімоальд II і Тассілон II |
У шлюбі з | Регінтруда |
Діти | 1 син |
Теудеберт або Теодеберт (*Theodebert, Theudebert, бл. 685 —719/725) — герцог Баварії у 716—719/725 роках.
Походив з роду Агілольфінгів. Був старшим сином Теодона II, герцога Баварії та його дружини Фолхайд. Замолоду став залучатися до політичних справ.
У 702 році Теудеберт отримав в управління місто Зальцбург і його околиці. Тут він сприяв місіонеру Руперту в християнізації місцевого населення, засновувавши разом з ним церкву святого Петра в Зальцбурзі і Ноннберзьке абатство. Втім у Теудеберта відбувалися конфлікти з Рупертом, тому батькові доводилося виступати посередником в сварках Теудеберта з місіонером.
У 711 або 712 році важко хворий Теодон II зробив Теудеберта своїм свівволодарем. З цього часу до смерті батька резиденція Теудебертом, можливо, була перенесена до Раніборни (сучасне м. Регенсбург).
Незабаром після цього Теудеберт очолив баварське військо, що рушило разом з лангобардцями-вигнанцями під орудою Анспранда. В результаті військової кампанії, перебіг якої достеменно невідомий, Аріперт II, король лангобардів, зазнав поразки та потонув в річці Тічино, намагаючись втекти до своїх союзників франків. Вже березні 712 року Теудеберт допоміг Анспранду посісти трон Лангобардського королівства.
Для зміцнення союзу з лангобардами, було укладено шлюбний договір між Лютпрандом, новим королем лангобардів. Дружиною його можливо була донька Теудеберта.
715 року після розділу баварських володінь Теодона II Теудеберт зберіг за собою Зальцбург з навколишніми землями.
Після смерті батька отримує титул герцога, проте розподіл Баварії зберігся до самої смерті Теудеберта. Втім невдовзі вступив у конфлікт з братами. Можливо, на цей час припадає свідоцтво Павла Диякона про завоювання лангобардським королем Лютпрандом на початку свого правління «багатьох укріплених міст Баварії». Ймовірно, що король лангобардів міг втрутитися в конфлікт між своїми баварськими родичами, і, напевне, підтримав в ньому Теудеберта. Точно невідомо, чи були пов'язані з цими міжусобицями смерті двох братів Теудебертом, Теудебальда і Тассілона II. Вони обидва померли близько 719 року, після чого їх володіння були розділені між Теудебертом і Грімоальдом II.
Продовжив політику щодо підтримки християнської церкви. Збереглася хартія, в якій Теудеберт та його дружина надали Ноннберзькому абатству в дар одне зі своїх володінь. В «Житії Руперта» також згадується про багаті пожертвування, передані Теудебертом церкві Святого Петра в Зальцбурзі.
Дата смерті Теудебертом невідома. За одними припущеннями, він помер незабаром після смерті Теудебальда і Тассілона II, за іншими — трохи пізніше, вже в першій половині 720-х років. Володіння Теудебертом успадкував його син Хугберт.
Першою дружиною ймовірно була Імма, донька герцога Алеманії. Дітьми були донька Алдеґунда та Сванавальда. Остання була дружиною Карла Мартелла. Втім за іншими версіями вони були доньками Тассілона II.
У низці хронік дружиною Теудеберта названа Регінтруда. Деякі джерела згадують про неї як про доньку короля франків — Дагоберта I або Хільдеберта III. Однак походження Регінтруди з династії Меровінгів малоймовірно. Швидше за все, її батьком був граф палацу Гугоберт, а матір'ю — Ірміна Еранська.
Діти:
- Хугберт (д/н—737), герцог Баварії у 725—737 роках
- Wolfram Herwig: Österreichische Geschichte. Bd. Grenzen und Räume 378—907. Ueberreuter, Viena 1995, S. 81 ff., ISBN 3-8000-3971-0
- Wilhelm Störmer: Die Baiuwaren. Von der Völkerwanderung bis Tassilo III. 2. Auflage. Beck, München 2007, ISBN 978-3-406-47981-6.