Тефрит
 | ||||
|
| ||||
Тефрит (рос. тефрит, англ. tephrite, нім. Tephrit m) – ефузивна гірська порода тералітового типу. Зустрічається у основній масі і серед порфірових виділень. Включає плагіоклаз, нефелін, лейцит, піроксен (авгіт), іноді біотит, амфібол, гаюїн, магнетит. Основна маса тонкозерниста, склувата. За складом виділяють нефелінові та лейцитові тефрити. При наявності олівіну – базаніт.
Прояви тефриту з лейцитом відомі недалеко від Гейдельберга, Німеччина,[1] фонолітового тефриту - в Монте Вультуре, Базиліката, Італія і базанітового тефриту - в Намібії.
ТЕФРОЇДИ – гірські породи, що виникли з обкатаного нелітифікованого пірокластичного матеріалу (І.Хворова, Л.Сібіркіна, 1968).
- ↑ Frenzel, Gerhard (1953). Die Erzparagenese des Katzenbuckels im Odenwald. Heidelberger Beiträge zur Mineralogie und Petrographie (нім.). Т. 3, № 6. с. 409—444. doi:10.1007/BF01129196. ISSN 0010-7999. Процитовано 20 грудня 2024.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.