Техногенні родовища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відвали гірничодобувної промисловості в Брокен-Хілл (Австралія).
Хвостосховище поблизу селища Авангард, поруч з м. Кривий Ріг

Техноге́нні родо́вища кори́сних копа́лин (англ. technogenic deposits; нім. technogene Lagerstätten f pl) — це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Техногенні родовища — скупчення мінеральних речовин на поверхні Землі або в гірничих виробках, які утворилися внаслідок їх виділення з масиву і складування у вигляді відходів гірничого, збагачувального, металургійного і інших виробництв і придатне за кількістю і якістю для пром. використання. До техногенних родовищ належать відвали процесу видобутку корисних копалин, хвостосховища збагачувальних фабрик, золо- і шлаковідвали ТЕЦ, складовані відходи металургійного та інших виробництв. Техногенні родовища — унікальне джерело численних рідкісних та розсіяних елементів. Наприклад, основне джерело для отримання ґерманію — золи ТЕЦ; ренію — пил випалення молібденових концентратів; селену і телуру — відходи переробки сульфідних мідних руд; кадмію, талію, індію — поліметалічних руд; ґалію — відходи переробки бокситів і нефелінів. Актуальність переробки техногенних родовищ зростає.

Класифікація

[ред. | ред. код]

За морфологією розрізняють:

  • Родовиша насипні:
    • терикони вугільних шахт і розрізів;
    • відвали рудників і кар'єрів руд кольорових і чорних металів;
    • техногенні розсипи, які утворюються при розробці розсипних родовищ і відходів золоторудних фабрик;
    • шлаковідвали кольорової і чорної металургії.
  • Родовища наливні:
    • шламовідстійники та мулонакопичувачі (хвостосховища) рудних та вугільних збагачувальних фабрик;
    • шламовідвали кольорової і чорної металургії;
    • золовідвали і шлаковідвали енергетичного комплексу;
    • шламовідвали хімічних виробництв.

За складом розрізняють:

  • Породні техногенні родовища гірничодобувної промисловості (природні гірські породи представлені брилощебеневим матеріалом, шламо- та хвостосховища);
  • Техногенні родовища кольорової та чорної металургії (шлами і шлаки);
  • Техногенні родовища теплоелектростанцій (зола виносу і шлаки);
  • Техногенні родовища хімічного виробництва (шлами).

За областями використання розрізняють:

  • Техногенні родовища будівельної сировини;
  • Техногенні родовища (за металом, що вилучається) — мідні, цинкові і т. д.
  • Техногенні родовища змішаного типу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Формування та розробка техногенних родовищ. Навч. посібник. — Рівне: Волинські обереги, 2013, 152 с.
  • Machado, Carlos A.; Rodrigues, Silvio C. (1 січня 2018). Thornbush, Mary J.; Allen, Casey D. (ред.). Chapter 7 - Environmental Contamination by Technogenic Deposits in the Urban Area of Araguaína, Brazil. Urban Geomorphology. Elsevier. с. 114—125. doi:10.1016/b978-0-12-811951-8.00007-2. ISBN 978-0-12-811951-8.

Примітки

[ред. | ред. код]