Тижних Сергій Володимирович
Сергій Тижних | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 31 серпня 1952 (72 роки) Челябінськ, РРФСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Сергій Володимирович Тижних (31 серпня 1952, Челябінськ, СРСР) — радянський і російський хокеїст, захисник. Майстер спорту міжнародного класу. Заслужений працівник культури Удмуртської АРСР. На професіональному рівні виступав до 47 років.
Вихованець спортивного клуба Челябінського тракторного заводу (тренер — Петро Васильович Дубровін). У складі юнацької команди «Трактора» став чемпіоном СРСР 1969 і бронзовим медалістом 1968 року. Найбільш відомим серед гравців того складу став Петро Природін[ru]. Третій призер молодіжної першості Радянського Союзу 1970 року, був визнаний кращим захисником турніру. Кумиром молодого гравця був швед Леннарт Сведберг[en]. 1971 року в чехословацькому місті Пряшів став переможцем юніорського чемпіонату Європи. Його партнерами по збірній СРСР були Владислав Третьяк, Олександр Голиков і Гельмут Балдеріс. Сергій Тижних мав запрошення від грандів радянського хокею. У «Спартак» його не відпустило керівництво тракторного заводу. Поїздка до ЦСКА завершилася дворічним перебування у дочірній команді з Калініна, у молодого спортсмена не було шансів витіснити з основи гравців національної збірної.
У вищій лізі захищав кольори челябінського «Трактора», воскресенського «Хіміка» і іжевської «Іжсталі». Серед суперників найсильнішим нападником вважає Валерія Харламова, а найкращий гол забив у ворота «спартаківця» Віктора Зінгера — потужним кидком з середини майданчика. Олімпійський чемпіон 1968 року вчасно зреагував на кидок челябінця, але шайба перед його ключкою вдарилася в лід і залетіла у ворота. Ця гра відбулася у Челябінську 12 жовтня 1976 року і завершилася перемогою господарів майданчика (4:3). За «Трактор» в чемпіонаті і кубку СРСР провів 210 матчів (17+19). У складі другої збірної СРСР брав участь у шести матчах суперсерії 1978/1979 проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації; з його передач ленінградець Олександр Андрєєв забивав у ворота «Вінніпег Джетс» і «Бірмінгем Буллс».
За «іжевських сталеварів» дебютував 25 вересня 1980 року проти свердловських «армійців», а перший гол забив 23 жовтня у ворота московського «Локомотива». Найрезультативніший гравець команди у 1981 і 1982 роках. Одним з його напарників був Сергій Лубнін, у майбутньому — гравець національної збірної України. Всього за «Іжсталь» провів 412 матчів (54+65). За тривалу ігрову кар'єру Сергію Тижних вдалося пограти під керівництвом семи заслужених тренерів СРСР: Петра Дубровіна[ru], Миколи Епштейна[en], Анатолія Тарасова, Анатолія Кострюкова[ru], Геннадія Цигурова[ru], Роберта Черенкова[ru] і Юрія Мойсеєва. Завершував виступи на хокейних майданчиках в «Іжсталі», котру очолював багаторічний партнер Сергій Абрамов. Надалі працював тренером в іжевській ДЮСШ, «Іжсталі» і ДЮСШ Кваркенського району Оренбурзької області. За підсумками голосувань 1989 і 2012 років обирався до символічної збірної «Іжсталі».
Молодший брат Олександр[ru] виступав за «Трактор», московський ЦСКА і збірну СРСР (на Кубку Канади-81).
- 1971 — чемпіон Європи серед юніорів;
- 1977 — третій призер чемпіонату СРСР;
- 1993 — чемпіон і володар кубка Болгарії.
Статистика виступів у вищій лізі:
Сезон | Клуб | Ліга | І | Г | П | О | ШХ |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1970-71 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 32 | 1 | 0 | 1 | - |
1973-74 | «Хімік» (Воскресенськ) | вища | 29 | 1 | 2 | 3 | 24 |
1974-75 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 10 | 1 | 1 | 2 | 2 |
1975-76 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 34 | 1 | 3 | 4 | 26 |
1976-77 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 35 | 4 | 3 | 7 | 36 |
1977-78 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 33 | 3 | 4 | 7 | 47 |
1978-79 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 41 | 5 | 8 | 13 | 47 |
1979-80 | «Трактор» (Челябінськ) | вища | 11 | 0 | 0 | 0 | 8 |
1981-82 | «Іжсталь» (Іжевськ) | вища | 42 | 5 | 9 | 14 | 62 |
1982-83 | «Іжсталь» (Іжевськ) | вища | 37 | 5 | 5 | 10 | 60 |
1983-84 | «Іжсталь» (Іжевськ) | вища | 34 | 4 | 5 | 9 | 52 |
1987-88 | «Іжсталь» (Іжевськ) | вища | 22 | 3 | 2 | 5 | 16 |
Всього у вишій лізі | 360 | 33 | 42 | 75 | 380 |
Статистика виступів на чемпіонаті Європи серед юніорів:
Рік | Команда | Турнір | Місце | І | Г | П | О | ШХ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1971 | СРСР (юніорська) | ЮЧЄ | 5 | 0 |
- Тижних Сергій Володимирович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Тыжных Сергей Владимирович (російська) . Челябинский хоккей. Процитовано 28 січня 2020.
- Тыжных Сергей Владимирович (російська) . Хоккейный клуб «Ижсталь». Процитовано 28 січня 2020.
- Народились 31 серпня
- Народились 1952
- Уродженці Челябінська
- Хокеїсти «Црвени Звезди»
- Хокеїсти «Нафтовика» (Альметьєвськ)
- Хокеїсти ЦСК ВВС
- Хокеїсти «Прогреса»
- Хокеїсти «Тороса»
- Хокеїсти «Іжсталі»
- Хокеїсти «Хіміка» (Воскресенськ)
- Хокеїсти ТХК (Твер)
- Хокеїсти «Трактора»
- Російські хокеїсти
- Радянські хокеїсти
- Майстри спорту міжнародного класу
- Хокеїсти «Славії» (Софія)