Тилявка
| село Тилявка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Шумська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020150400095209 |
| Облікова картка | Тилявка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Перша згадка | 21 липня 1545 (479 років) року |
| Населення | 532 |
| Територія | 4.680 км² |
| Площа | 44,635 км² |
| Поштовий індекс | 47124 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°7′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. |
| Водойми | річка Тилява або Шопінка |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Відстань до залізничної станції |
Кременець км |
| |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 Вебсайт села Тилявка |
| Карта | |
  Тилявка | |
 Тилявка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ти́лявка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області.
Населення — 532 осіб (2016).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і підкарпатської культури шнурової кераміки.
Перша писемна згадка — 21 липня 1545 року як Тенівка.
Тилявка належала до Крем'янецького повіту Білокриницької волості. За текстом ревізії Крем‘янецького замку у 1545 році село належало князю Матвію Четвертинському. В XVII ст. Тилявка належала до князів Вишневецьких, а пізніше до Ходкевичів, а на початку ХІХ ст. належало до францисканського римо-католицького монастиря в Крем'янці. У 1860 році побував в Тилявці й описав її околиці відомий російський дослідник Азії M.M. Пржевальский. Пізніше на північній окраїні села з’явилася хата-читальня, церковно-приходська школа, шинок і магазин. Таким чином була започаткована нинішня центральна вулиця села.
У 1793 році збудована дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. У 1890 році у Тилявці відкрили церковно-приходську школу. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада. У 1903–1904 навчальному році в школі навчались 36 хлопчиків і 2 дівчинки.
У 1861 році в Тилявці побував мандрівник, географ та дослідник Микола Пржевальський (1839–1888) й описав це у «Спогадах мисливця» і в «Автобіографічному оповіданні»[1].
Тилявка розбудовувалась і зростала територіально на початку ХХ ст. За переписом 1911 р. 330 десятин належало до великої земельної власності. 1913 р. у селі виник куток Дерманка, де поселилися десять сімей вихідців з Дермані на Рівненщині, які купили землю у поміщика Феофіла Петрова, котрий виїжджав на постійне проживання за кордон. До Тилявки тоді переселилася сім’я письменника Самчука Уласа, якому тоді виповнилося 8 років[1]. Під час другої хвилі переселення у 1926 році до Тилявки прибули ще чотири сім’ї.
За Ризьким мирним договором 1921 року, Західно-українські землі увійшли до складу Польської держави. Колонізаторська політика поляків пагубно відбилась на національно-культурному розвитку селян, зокрема нової генерації. У цей період у Тилявці з’являються «Просвіта», «Кооперативи», де гуртувалася сільська молодь. Про це докладно описує Улас Самчук у своїй трилогії «Волинь» та у романі «Юність Василя Шеремети».
Влітку 1943 року, здійснюючи Карпатський рейд, через Тилявку проходили загони партизанського з'єднання С.А. Ковпака. У Другій Світовій війні брали участь 157 жителів села, 62 з них загинуло, 67 нагороджено орденами й медалями СРСР.
Після завершення війни у 1948 році в Тилявці створюються колгосп імені Фрунзе. Тотальне кооперування призвело до різного падіння життєвого рівня селян, яке змушене мігрувати у південні області України на заробітки.
У 1951 році в Тилявці функціонувала спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа, яка в 1973 році була реорганізована у середню загальноосвітню школу. З 1963 року директором школи призначено Бойчука М.З, який домігся реорганізувати її у десятирічку. Після чергової освітньої реформи 1967 року школі було встановлено статус «Середня загальноосвітня школа продовженого дня», сформовано сім груп продовженого дня. При школі працював гуртожиток для учнів із віддалених сіл: Башківці, Угорськ, Стіжок, Жолобки, проживало близько 50 учнів, які забезпечувалися безкоштовним харчуванням.
У жовтні 1994 році із Торонто долітературно-меморіального музею ім. Уласа Самчука завітала доктор геронтологічних наук Євгенія Пастернак – куратор музею-архіву Уласа Самчука у Торонто у супроводі Київських літературознавців, зокрема, віце-прем’єр міністра, академіка Миколи Жулинського. Через два місяці до Тилявки були доставлені із Канадського музею-архіву меморіальні речі митця та його власна книгозбірня, що нараховувала майже тисячу книг. Цей безцінний літературно-мистецький скарб був упорядкований Тернопільським художником дизайнером Богданом Бошко. У 2005 році біля школи встановили погруддя Уласа Самчука.
В 1988 році було збудовано і введено в експлуатацію нове трьохповерхове приміщення школи, яке досі функціонує. У 1992 році Тилявську середню школу реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[3].
Хресто-Воздвиженська церква (дерев'яна) збудована у 1793 році, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. Зберігаються копії метричних книг, починаючи з 1773 року. У Тилявці була церковно-приходська школа, яку відкрили у 1890 році. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988).
Встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1993), пам'ятні таблиці на будинку, де мешкав Улас Самчук (1992), на приміщенні школи.
У 20 лютого 2005 році біля школи відкрито погруддя У. Самчука.
Працюють Тилявський НВК, школа, клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993), торговельний заклад.
- Данилевич Віктор Климентійович (1898-1962(1963)) — український археолог, етнограф.
- видатний український письменник Улас Самчук,
- український поет Григорій Радошівський.
- вчителював український письменник, громадський діяч Лазорко Йосафат Васильович.
- польський письменник полеміст Гуго Коллонтай.
-
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні -
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні село Тилявка -
Пам'ятний хрест на честь Незалежності України -
Ставок в селі Тилявка -
Ставок у селі Тилявка -
Вид на село Тилявка -
Пам'ятник Уласу Самчуку у селі Тилявка біля школи -
Річка Тилява -
Тилявський НВК -
Церква Воздвиження Чесного Хреста -
Церква Воздвиження Чесного Хреста -
Колаж село Тилявка
- ↑ а б ТИЛЯВКА | Шумська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- сайт села Тилявка
- Регіональний інформаційний портал Тернопільщина
- Фото Смоляка Віктора
- Відео про село Тилявка
- Тилявський літературно-меморіальний музей Уласа Самчука
- Олександр Горобець Хто там "На білому коні"?
- Мельничук Б., Фарина І., Федечко І. Тилявка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 597—598. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Бесараб М., Уніят В. Тилявка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 442. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 370 с.
- Telawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 282. (пол.)
- Tylawka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 698. (пол.)
- Tylawka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 670. (пол.)
